Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Керсетка. Середня Наддніпрянщина. XX ст. “Kersetka" (Corset). From the inner Naddnipryanshchyna region of Ukraine. 20th century. Плахта. Середня Наддніпрянщина. XX cm. "Piakhta”. From the inner Naddnipryanshchyna region of Ukraine. 20th century. Рушник. Середня Наддніпрянщина. XX cm. Rushnyk". From the inner Naddnipryanshchyna region of Ukraine. 20th century. Чоловіча сорочка, оздоблена вишивкою, заправ лялася у широкі штани (шаравари). Верхнім чоло вічим одягом були чумарки, киреї, свити, кожухи. На голову чоловіки одягали смушеві шапки, влітку — брилі. Любив Кобзар народне вбрання, охоче носив сам його (пригадаймо його портрети в кожусі, сму шевій шапці, в чоботях). Які народні обряди, звичаї, пісні були популярні на батьківщині Кобзаря? До сьогодні найкраще збереглося весілля, похо ронний обряд, храмові свята (”Мед”), пісні різних жанрів. 3 16-17 років хлопці та дівчата починали парубку вати і дівувати. В осінньо-зимовий час сходилися на вечорниці та досвітки, весною і влітку — на вулиці, зустрічалися в полі, на сінокосі, на свято — на му зиках. Наступала осінь з довгими вечорами, і негода перешкоджала молоді збиратися на вулиці (на ко лодках), майдані чи біля млина. Часто на вечорницях з кутка на куток переходили хлопці, а якщо при ходили з інших сіл, то ставили місцевим хлопцям могорич. Для вечорниць вибиралася хата, де жило мало людей. Це була хата вдови або самітньої жінки. За таку хату і світло на період вечорниць дівчата пла тили харчами, хлопці ж наймали музик. Тут молодь парувалася, а невдовзі справляли весілля. Тривали вечорниці десь із 7 до 10-11 години вечора. Приго тувавши у складчину вечерю (хто приносив борошна, хто сала, хто яєць), дівчата сідали за роботу: виши вали, пряли, часто сідали біля печі на розстеленому околоті. Хлопці також брали роботу: хто плів бриля, стругав ложку або шпички для галушок. Проте хлоп ці більше милувалися дівчатами, спостерігали за їхньою роботою. Працювали з піснею, жартами, ви сміювались окремі вади односельчан, жартували над закоханими. Іноді приходили молоді подружжя та старші люди. Тут можна було почути різні опові дання, казки, байки, запрошували кобзарів, лірників. Дівчата мінялися місцями для того, щоб краще їх було видно хлопцям. Не працювали у свята, неділі. Особливо жваво проходили вечорниці у свята (на Катерини, Андрія, Різдво, Новий рік, Водохреща). Після Водохреща починалися досвітки, на них дів чата вже більше вишивали, ніж пряли, готуючися до весілля. Вишивали ввечорі і вдосвіта. На досвітках хлопці залишалися ночувати з дівчатами. Зручним місцем для знайомства були ярмарки та храмові свята. Багато відомостей про весільний обряд на Звени- городщині зібрав та опублікував А. Кримський. Хо чемо наголосити лише на великій ролі в ньому руш ника та хліба. Так, в с. Попівка на Звенигородщині на заручинах: Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
