Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ВАДИМ ЛЕСИЧ ЛЮДИНА МОВИТЬ Будуємо й руйнуємо в Твоєму імені, всесильний Отче, а живемо — ім’я власним. І хоч цьогочасні і люди й речі — змінені, і світ наш, наче свічка, догоряє й гасне, ми замикаємо очі на те, чого не хочем бачити, а що — у нас самих якоюсь часткою невловною. Це те, що заховалося за місяця холодного, блідою повнею у сутінку недоруйнованої башти і стало — поміж тінню й світлом, в ім’я Твоє, великий Отче. Твого обличчя я не бачив. Не знаю Твоїх шат. Вогонь жертовний — марно витлів І куріє лиш чад, а серце — рве виття собаче до синього місяця, що висне у порожнечі. Ти, напевно, такий, як і ми усі на землі, але — ліпший. Твій є день, і Твій є вечір, і чую, як Ти нахилився над узголів’ям колиски і дихаєш тепло і ніжно ворушиш устами, — і в цьому диханні — твій віддих, людино. Найперший — і останній. 1956 Сьогодні ми спостерігаємо як значна частина мо лоді, що не знаходиться під наркотичною дією най- модерніших рок-груп, все частіше виявляє глибоке зацікавлення ’’первородною" народною піснею. Не тільки професійні фолкльорно-етноґрафічні групи, але й самодіяльні ансамблі в селах і містечках, нама гаються перейняти від своїх бабусь інтонацію, манеру співу, кожен віддих, кожну, майже непомітну павзу, щоб відродити голос давноминулих віків, дух магіч ного слова, бо в календарних піснях у весільних ладканнях, як у взорах на вишивці, немає нічого випадкового, все в них наповнене життєтворною СОФІЯ МАЙДАНСЬКА силою оберега. Ще не так давно ми впізнавали карпатський край лише по "дрібненькій” коломийці, а схід України по розлогих, гучних "квітуючих тернах”. Сьогодні до нас повертаються, наче проростають з княжої давни ни, голоси полян, древлян, дреговичів, уличів, тивер- ців, сіверян, дулібів, волинян, бужан. Голоси предків, що довгі віки лежали в потаємних сховах нашої пам’яті, відкриваються нам у Золотій пекторалі дитя чих голосів, які знову виводять коло церкви гагілки, закликаючи весну-красну. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top