Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ВАДИМ ЛЕСИЧ ЛЮДИНА МОВИТЬ Будуємо й руйнуємо в Твоєму імені, всесильний Отче, а живемо — ім’я власним. І хоч цьогочасні і люди й речі — змінені, і світ наш, наче свічка, догоряє й гасне, ми замикаємо очі на те, чого не хочем бачити, а що — у нас самих якоюсь часткою невловною. Це те, що заховалося за місяця холодного, блідою повнею у сутінку недоруйнованої башти і стало — поміж тінню й світлом, в ім’я Твоє, великий Отче. Твого обличчя я не бачив. Не знаю Твоїх шат. Вогонь жертовний — марно витлів І куріє лиш чад, а серце — рве виття собаче до синього місяця, що висне у порожнечі. Ти, напевно, такий, як і ми усі на землі, але — ліпший. Твій є день, і Твій є вечір, і чую, як Ти нахилився над узголів’ям колиски і дихаєш тепло і ніжно ворушиш устами, — і в цьому диханні — твій віддих, людино. Найперший — і останній. 1956 Сьогодні ми спостерігаємо як значна частина мо лоді, що не знаходиться під наркотичною дією най- модерніших рок-груп, все частіше виявляє глибоке зацікавлення ’’первородною" народною піснею. Не тільки професійні фолкльорно-етноґрафічні групи, але й самодіяльні ансамблі в селах і містечках, нама гаються перейняти від своїх бабусь інтонацію, манеру співу, кожен віддих, кожну, майже непомітну павзу, щоб відродити голос давноминулих віків, дух магіч ного слова, бо в календарних піснях у весільних ладканнях, як у взорах на вишивці, немає нічого випадкового, все в них наповнене життєтворною СОФІЯ МАЙДАНСЬКА силою оберега. Ще не так давно ми впізнавали карпатський край лише по "дрібненькій” коломийці, а схід України по розлогих, гучних "квітуючих тернах”. Сьогодні до нас повертаються, наче проростають з княжої давни ни, голоси полян, древлян, дреговичів, уличів, тивер- ців, сіверян, дулібів, волинян, бужан. Голоси предків, що довгі віки лежали в потаємних сховах нашої пам’яті, відкриваються нам у Золотій пекторалі дитя чих голосів, які знову виводять коло церкви гагілки, закликаючи весну-красну. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
