Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
У січні 1948 р. на першій сторінці "Нашого Життя” появилося великими літерами повідомлення, що 1 жовт ня 1948 р. відбудеться у Філядельфії Український Жіно чий Конгрес з нагоди 8-ої Конвенції СУА. У "Вістях з Централі” в тому ж числі подано, що Головна Управа СУА на річному засіданні 14 грудня 1947 р. вирішила скликати Конгрес і Конвенцію СУА 1 — 3 жовтня 1948 р. В Конгресі "могтимуть брати участь українські жіночі то вариства, сестрицтва і організації Злучених Держав, Ка нади, Бразилії, Аргентини й Европи...Союз Українок Америки як член Всесвітнього Союзу Українок, тепер неактивного, почувається до обов’язку скликати Кон грес”. Як подано вище, Союз Українок Європи під прово дом Мілени Рудницької, голови довоєнного Союзу Укра їнок в Галичині та голови Світового Союзу Українок, плянував відновити Світовий Союз Українок та об’єдна ти все зорганізоване жіноцтво поза межами Батьківщини. Об’єднання Українських Жінок на еміґрації під проводом Ірини Павликовської вирішило створити організацію всього українського жіноцтва на еміґрації. Помимо друж ніх зв’язків з Централею Союзу Українок у Львові від 1925 до 1939 років, провід СУА вирішив підтримати пляни Об'єднання. Скликання Конґресу на швидку руку в часі масового переселення скитальців насуває різні питання, на які важко відповісти, тим більше, що в архіві СУА бракує листування і протоколів Управи 1947 і 1948 років. Допов нення важливих інформацій залишаємо майбутньому історикові українського жіночого руху. Нашим завдан ням є коротко висвітлити підготовчу працю і перебіг Конґресу на підставі статтей та інших матеріялів, помі щених в ’’Нашому Житті” в 1948 p., яким присвячено 20 сторінок газети. У редакційній статті у лютому під заголовком ’’За гальний Український Жіночий Конґрес” О. Лотоцька нав’язала до Світового Союзу Українок (ССУ), який відбув з’їзд і вибрав Управу після леґалізації його поль ською владою у 1937 р. Вона подала в скороченні пра вильник ССУ та цитувала повністю привіт почесної го лови ССУ Софії Русової, який вона надіслала на збори. Не згадала прізвища М. Рудницької, голови ССУ, на прізвище якої немов наложено табу. Далі О. Лотоцька заохочувала жіноцтво до участи у Конгресі. В дальших числах ’’Нашого Життя” появилися ще дві редакційні статті О. Лотоцької: у березні під заголовком ”Ми свідомі нашої відповідальности” і у серпні під заголовком ”1925 — 1948”. У першій звертає увагу на потребу і важливість Конґресу, у другій пише про початки СУА, який офор мився на зразок Союзу Українок у Галичині, доказом чого є перша відозва Централі СУА, датована 24 червня 1925 p., знімок якої редактор помістила на першій сторінці цього ж числа. Пише про події, які сприяли розвиткові СУА, а також про обставини, що часом утруднювали поступ. В кінці запевнює, що членство СУА, свідоме успіхів спільної праці крайової організації, підтримає Конґрес, метою якого є об’єднання жіноцтва у всіх країнах поселення української іміґрації. Поміщено також статтю під заголовком "Український Жіночий Конґрес”, підписану ініціялами Д. P., передру ковану з часопису ОУЖ "Громадянка”. Авторка пише про завдання Конґресу, між іншим сподівається числен ної участи представниць американських жіночих орга нізацій, бо тоді Конґрес "може стати трибуною, з якої українська жінка промовить до чужинного світу”. У "Вістях з Централі” протягом року появлялися інформації про участь та завдання відділів СУА у зв’язку з Конвенцією і Конгресом. Делегатки відділів на Конвенцію могли бути одночасно делеґатками на Кон ґрес. Імена делеґаток, зголошених у поданому реченці, мали бути поміщені у пам’ятковій книжці. Проголоше но збірку датків на покриття коштів подорожі євро пейських делеґаток на Конґрес. Відділам доручено подбати про платні привіти і оголошення до пам’яткової книжки. В червні відбулися перші збори, на яких вибрано діловий комітет та голів комісій, завданням яких було підготування Конґресу. Діловий комітет очолила О. Ло тоцька. Устійнено програму Конґресу та зміст пам’ятко вої книжки. Опісля діловий комітет відбував наради для устійнення деталів. У вересні відкладено реченці Конґресу і Конвенції на 12 — 14 листопада. На першій сторінці листопадового числа журналу СУА привітав делеґаток і гостей 8-ої Конвенції Союзу Українок Америки і Світового Конґресу Українського Жіноцтва. Під привітом поміщено знімки Ірини Павли ковської і 15-ти альбомів. Усіх альбомів, обкладинки яких прикрашені вишивками, було 32. У змісті їх були повідомлення з праці або імпрез 32-ох делеґатур ОУЖ, ілюстровані знімками. Альбоми були дарунком ОУЖ для СУА. Після перенесення архіву СУА з Філядельфії до Нью-Йорку у 1975 р. знайдено 16 альбомів. У тому самому числі ’’Нашого Життя” надруковано програму Конвенції СУА, програму і правильник Конґресу. У грудневому числі на першій сторінці поміщено знімок Ірини Павликовської і Дарії Ребет, делеґаток ОУЖ на Конґрес. 12 листопада О. Лотоцька відкрила Конґрес. Вона повідомила, що участь у ньому беруть 94 делегатки, опісля назвала крайові організації та подала кількість їх представниць: Об’єднання Українських Католицьких Жінок на еміґрації — 4, Союз Українок Канади — 2, Ліґа Українських Католицьких Жінок Канади — 1 і Організація Українок Канади — 3. Чотири крайові організації мали разом 10 представниць. Вона не назвала тут СУА, правдоподібно тому, що бракуючу кількість пред ставниць (84) доповнювало членство СУА. О. Лотоцька провела вибір президії Конґресу, в склад якої входило 14 осіб. Олену Кисілевську обрано почесною головою президії. Крім цієї формальности Конґрес не дотримувався ніяких парляментарних правил — ствердження кворуму на підставі списка делеґаток, прийняття правильника та програми нарад. Названо також жіночі організації Европи і Південної Америки, "які не мали змоги, на жаль, вислати своїх ’НАШЕ ЖИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ 1994 5
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
