Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
гаті відтінки, але страждає від його занепаду і докоряє землякам, що вони його зневажають. М. Майстренко стверджує, що велика строкатість відносно подій деяких відомих поем Великого Коб заря ("Гайдамаки”, "Катерина", "Утоплена”, "Причин на" та ін.) пов’язана зі структурним характером міто- логічної оповіді типу "Іліяди”. Мітологічному мислен ню Шевченка авторка присвячує немало уваги, аналізує його, озброєна науковими дослідженнями модерних антропологів зі структурним підходом до цього питання. Чимало уваги вона присвячує темам часу, простору, ставленню до природи в античних авторів та Шевченка. Тема метаморфози, себто перевтілення, в античному світі, європейському і особливо слов’янському фолкльорі та її відбиток у Шевченка рівно ж відповідно висвітлена. Може найширше (стор. 222-286) авторка аналізує паралелі між скорбною музою Овідія та "невольни чою” лірикою нашого поета: тут ідеться про такі спільні мотиви як самотність, чужина, вороже ото чення, передчуття смерти на чужині. Ці мотиви, правда, притаманні українській народній пісні, але вони творять сильну струю у творах Овідія під час його вигнання на берег Чорного моря, і, як стверджує М. Майстренко, Шевченкові був доступний переклад цієї частини лірики Овідія через російське видання 1797 р. Співзвучність з Овідієвими сумними елегіями часу вигнання авторка знаходить не тільки у творах, що були написані під час заслання, але також у петербурзький період поета, коли постали ’’Думи мої, думи мої”. Зболений римський поет часто закли кав свої поетичні слова летіти в рідне місто, в яке йому не дозволено вертатися. У спільному підході до цілого ряду тем та мотивів не треба шукати впливу античних поетів на Шевченка, а радше збуджувальні моменти, на певну орієнтацію, що вплинули позитивно на розвиток власних сил нашого Кобзаря. Праця М. Майстренко важлива для сучасної України ще й тим, що допомагає на високому рівні, але в доступний спосіб пізнати духовний світ відомих зі світової літератури грецьких та римських поетів, знаємо ж яка занедбана була саме ділянка вивчення старих мов і літератур у радянській шкільній системі. В дальшому вона показує досі мало знаного нам Шевченка — глибокого гуманіста і високоосвіченого інтелектуала, що найбільше виринає з його листуван ня не тільки з українськими друзями, але й з поль ськими та російськими... Звужений образ поета до "революційного демо крата” та борця проти тиранії царів, як його прищеп лювано впродовж десятиліть у школах та вищих навчальних закладах радянської України, повинен нарешті бути замінений правдивим образом поета однаково глибоко закоріненого в багатій культурі власного народу, як також у світових культурних надбаннях, що живили довгі століття освічені верстви всіх народів Европи. ІВАННА РОЖАНКОВСЬКА ’’Н А Ш Е Ж И Т Т Я ” 1 9 4 4 — 1 9 9 4 (Продовження) У 1946 р. почали надходити вістки про створення ж іночих організацій в повоєнній Европі. У січні 1946 р. ’’Наше Ж иття” пом істило допис Л. Круш ельницької про заснування С ою зу У країнок в Па рижі. Загальні збори відбулися 7 жовтня 1945 p., Управу очолила Галина Коваль. У березні 1946 р. надруковано звіт про діяльність С ою зу У країнок у П арижі і листа, в яком у просять кн и ж о к для дітей, а також 40 долярів місячно на ж іночий ’’ж урнальчик” — вкладку до місячника ’’В істник” . На тій же сторінці ’’Наш ого Ж иття” , у ’’Вістях з Ц ентралі” , пові домлено, що СУА вислав С ою зові У країнок в Парижі 50 дол. на організаційну працю і звернувся до відділів, щоб по зм озі підтрим али пожертвам и інш і потреби С ою зу Українок. А ктивна кореспондентка Л. Круш ель- ницька повідомила в 1947 р. про другі загальні збори, опісля далі надсилала дописи. В лю том у 1946 р. надруковано ’’П ривіт від С ою зу У країнок Европи” з нагоди ю вілейної Конвенції СУА, що відбулася в грудні 1945 р. Дата листа — 25 листопада 1945 р. Перед текстом привіту редакція поясню є: ’’Ч уд ними дорогам и дійш ов цей вельми цінний листок до Централі СУА. Хоч спізнився він на Конвенцію , то поспів ще в час, щоб подати його в цім числі ’Наш ого Ж иття’.” "Ц інний л исток” зайняв три колонки. Подаєм о коротко його зміст. Привітавш и Конвенцію , С ою з Українок Евро пи пише про трагічне становищ е України, втечу сотень тисяч українського населення від червоного терору, незавидну долю скитальців. Ж алує, що не надсилає ю вілейного гостинця і, як єдиний дарунок, подає вістку про відновлення С ою зу Українок на еміґрації під назвою С ою з У країнок Европи (СУЕ). Далі інф орм ує, що ” СУЕ вважає себе продовженням довоєнного С ою зу Українок Західньої України та спадкоємцем ідей українського "НАШЕ ЖИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ 1994 З
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
