Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
П. ВОРОНЬКО ЖУРАВЕЛЬ Облітав журавель Сто морів, сто земель. Облітав, обходив, Крила, ноги натрудив. Ми спитали журавля Де найкращая земля? Журавель відповідає — “Краще рідної — немає.” Т Р И Б Р А Т ІК И Літають три метелики з квітки на квітку: червоний, жовтий і білий. П’ють солодкий мед із квітів. Любуються сонячним теплом. Несподівано в цей час упав зливний дощ. А метелики відлетіли були далеко від своєї домів ки. Прилітають вони до соняшника, що похилив свою голову, і просять його: — Соняшнику, рятуй нас. Розтули свій цвіт і впусти нас до середини. Як нас не сховаєш, то ми загинемо на дощі. Соняшник глянув на них і промовив: Жовтого прийму. В нього така барва, як у мого цвіту. А червоний і білий нехай вибачають. Тоді каже жовтий метелик: — Як ти не приймеш моїх братів, то й я не піду до тебе. Вкупі ми жили в щасті, то й я не залишу своїх братів у нещасті. Разом будемо загибати. І полетіли. Бачать рожу. Змокла, похилила голівку, тремтить від холоду. Прилітають до неї метелики. — Прийми нас, захисти нас! — просять. — Червоного захищу, інших не прийму, — каже рожа. На те відізвався червоний метелик: — Вибачай! Не буду я спасати себе, коли мої брати мають загибати. І полетіли далі. Вже ледве лопотять крильцями — так пе ремокли, так перемерзли, вже ледве дихають. Побачили лілею. Просять, щоб їх прийняла. А лілея каже: — Білого прийму, бо він такий, як мій цвіт. А жовтої і червоної барви не люблю. Не прийму тих метеликів. Тоді каже білий метелик: Прийми моїх двох братів. А мені краще загибати, ніж себе рятувати й дивитися на загибель братів. Покинули лілею й полетіли далі по дощі. Побачило це сонце з-поза хмари. Врадувала його дуже братня любов метеликів. Пригріло воно сильно й розвіяло хмару. Перестав падати дощ, а тепле проміння соняшне осушило пере мочені крильця метеликів, огріло їх тіло. Весело літали метелики в ясному промінні сонця. 34 'НАШЕ ЖИТТЯ". ЧЕРВЕНЬ 1994 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
