Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Ч Л Е Н К И 6 7 -Г О В ІД Д ІЛ У С У А В ІД В ІД А Л И Н Ь Ю - Й О Р К Однією зі складових частин успішної діяльности кожного відділу СУА є призначення часу для то вариського життя і особистої приємности. Такий при значений час для особистої приємности 67-ий Відділ СУА відбув у суботу, 9 квітня, одноденною про гульною до Нью-Йорку. Дев’ять членок (більше поло вини Відділу) розмістилися у двох автах на дво годинну подорож з Філядельфії. Ввів нас до Нью-Йорку Голанд тунель, який, мов затовщена артерія велетня, поволі впускає мільйони авт на Мангеттенський острів. Нью-Йорк — це най більш космополітичне місто в Америці, яке рівно часно викликає у відвідувача-туриста подив і жах. Як Париж, Лондон чи Рим, Нью-Йорк має індиві дуальне обличчя світового міста. Наша прогулька мала заплянованих чотири зу пинки, бо лише з обдуманим пляном можна повністю використати обмежений час екскурсії. Перша зупинка була до ґалерії журналу ’’Форбс” при 62 П’ята авеню. В цьому малому музеї є збережені колекції хлоп'ячих іграшок родини Форбс, як, наприклад, різне олов’яне та бляшане військо, човни-вітрильники та моделі військових фльот. Також є виставка листів і нотаток американських президентів з архівів редакції жур налу ’’Форбс”. А найбагатшою виставкою є колекція так званих o bjets de luxe, зроблених для царів Росії фірмою майстра-ювеліра Петра Фаберже. Хоч пишні самоцвіти та вироби зі золота і срібла чарували очі, ми, однак, згадали чиєю кривавою працею збага чувалися російські царі. Коли настала обідня пора, наше товариство, дев’ять союзянок, помчало до ресторану в Укра їнському Народному Домі. На цьому клаптику мангеттенської України, а ще й в суботу, можна випадково зустріти давніх призабутих друзів та з’їсти смачний український обід. Відтак ми полинули в старинну давнину укра їнського Трипілля в Українському Музеї при Другій авеню. Колись тут, недалеко Музею, була крамниця Арка, в якій на полицях стояли різні вази і миски, размальовані так званим трипільським взором. Тоді була велика мода прибирати хату трипільською ке рамікою. А нині виставлена в УМ правдива, з дока заним віком у своїх молекулах, часто фотографована і в книжках прославлена Трипільська кераміка. Не було черги до Музею, казали, що виставка замало розреклямована. А ми дивувалися, чи не було б цікаво подивитися тим, що на презенти дарували товар Арки, оглянути, як дійсно виглядає та Три пільська кераміка. І в ту суботу, коли ми проходили через музейну залю, трипільські глечики, вази, фі гурки стояли мовчки в захисті прозорих покривал. Коли б вони мали у собі життя і могли говорити, яка це була б цікава розповідь про наше минуле! А що сказали б вони про Нью-Йорк, про нашу діяспору і про своїх розмазаних глиняних нащадків? Носталгію перебороло почуття обов'язку гро мадської діяльности, бо наш 67-ий Відділ поставив собі як ціль діяльности — допомогу Українському Музеєві в Нью-Йорку. Виставка Трипільської кера міки, яку УМ влаштував у співпраці з Міністерством культури України, є виявом цінної праці Музею в діяспорі, в центрі Нью-Йорку. Тож, як годиться, членки нашого Відділу не прийшли до Музею з по рожніми руками. Ми принесли дар для колекції Музею вартости однієї тисячі долярів у вигляді ’’Індика”, не печеного, а Якова ("Індик”, 22 х 17 1/2, дереворит Якова Гніздовського). Четверта наша зупинка була вже пізно по по лудні. Це було відкриття виставки картин Людмили Морозової в W orld W ide A rt G a lle ry (під зарядом Клавдії Дзундзи). Наш цікавий та різноманітний день добігав до кінця, і в акварелях Л. Морозової прощали нас в Нью-Йорку вечірній дзвін церкви на Санторіні та захід сонця на Міконос. Ніжні картини Л. Моро зової залишать у нашій пам’яті мов сувенір гарної прогульки. Залишилися нам у програмі ще каварня і шлях додому. Ми й це виконали згідно з пляном. З болем великого "трефіку” втиснулися наші два авта в Го- ланд тунель. Проїхавши Нью-Джерзі вже пізнім вечо ром, ми, вдоволені багатим днем, розпрощались у Філядельфії на площі Українського Освітньо-Культур ного Центру. І був би гріх, коли б ми не подякували Богові за чудову погоду! Дзвінка Захарчук. У С М І Х Н И С Я ! ЛИСТ З ЛІТНЬОГО ТАБОРУ ...На середині таборової площі є таблиця, на ній ко манда вішає щодня чергових. Я ще не був черговим і ще не висів. Але завтра вже й мене повісять. Ваш Юрко. ЗО ’НАШЕ ЖИТТЯ”, ЧЕРВЕНЬ 1994 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
