Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
гало праці ночами, постійного вдосконалення голосу та піднесення інтелектуального рівня. її осягнення були високо оцінені, і в Австрії та Німеччині, країнах, де вона найдовше працювала, співачка отримала найвищий там почесний титул ’’Каммерзенґерін”, а відтак, за 20-річну педагогічну працю, — звання професора. Тим часом на Україні про Іру Маланюк майже нічого не знали, адже про ’’зрадників народу”, які проживали за кордоном, не вільно було й згадувати, хоч вона виїхала до Відня завершувати свою музичну освіту. А наша співачка, хоч походила з роду, в якому змішалися різні національності, бо крім укра їнців були в ньому австрійці, угорці і навіть французи, — завжди хвалилася своєю нацією і підкреслювала своє українство. Адже вона народилася в Станисла- вові, навчалася у Львові у баса світової слави Адама Дідура. Перші кроки 20-річна співачка ставила на сцені Львівської опери у ролі Амнеріс в ”Аїді” Верді. Було це у травні 1939 року. Отже, хоч Іра Маланюк і сьогодні виглядає незвичайно молодою, але свого віку ніколи не приховувала, тож можемо привітати її з 75-річчям, яке наступило 29 січня 1994 року. Великою радістю і дарунком для нас, українців, є видання, саме до цієї дати, багатоілюстрованої книжки про славну співачку. Маємо також надію на випуск хоч однієї касети з записом її чаруючого голосу, бо платівки були давно випродані. Її незви чайна постать, її голос, усе її життя викликають не тільки захоплення. Вони є також прикладом, як треба працювати, щоб осягнути такі вершини. Працювати безупинно і майже без відпочинку, використовувати кожну нагоду виступу, щоб пробити собі нелегкий на Заході шлях до Олімпу мистецтва. Умови конку ренції, контрактна система ангажування артистів за кордоном викликають потребу готовости виступу у кожну хвилину і навіть у найбільш несподіваних ситуаціях. Ось початковий розділ книжки "Український го лос зачаровує світ” про межуючий з чудом, а в дійсності надзвичайно важкий і складний вступ Іри Маланюк до ’’великої кар’єри”: ”В полуднє червневого дня 1951 року баварське містечко Байройт ніжилося в сонці. Прихильники Ваґнера, які з’їхалися на його оперний фестиваль з цілого світу, з нетерпінням очікували четвертої го дини по полудні, коли відчиняться двері театру — вперше після війни. Ліниво, неспішно проходжува лися мистці, музиканти та й великі світу цього — магнати, князі, дипломати, політики. Але цілком інакший настрій панував в середині "Фестшпільгаузу”. Метушня, біганина, нервові окли ки: ’то Елізабет дійсно хвора, не прийде?’ Сам маестро фон Караян, найславніший диригент XX сто річчя, заломлює руки, бо ж неможливо розпочати ваґнерову тетралогію, 'Перстень Нібелюнґів’ без меццо-сопрано, богині Фріки. Та ж в Байройті перебуває Іра Маланюк’, — викрикує хтось, і вже біжать за нею, ведуть до театру, щось просять і відразу одягають. Молода артистка спочатку навіть не розуміє, про що йдеться, а потім бунтується: ’я ж ніколи не співала цієї партії, я її не знаю’. Але її благають, бо ж зрив такого фестивалю неможливий: кошти його вели чезні, та й транслюється він радіом ні цілий світ. ’Пані Маланюк, ви мусите нам допомогти’, — з впев неністю свого авторитету каже Караян, і артистка вже не може відступити. До спектаклю залишилося три години і далі все котиться в шаленому темпі: під час накладання ґриму й одягання репетитор грає, а Іра Маланюк вчить свою партію, — незвичайно складну, бо вона не є чергуванням арій, а вплетена в цілість ваґнерівської партитури, як один з голосів. При найменшій помилці з боку виконавиці розлетілася б уся скомплікована музична побудова. Четверта година. Фанфари проголошують поча ток спектаклю. І вдався він чудово. Всі виконавці, цілий колектив допомагав тій, яка їх вирятувала. Не тільки суфлер, але й колеґи підказували їй вступи та мізансцени. Адже вони були учасниками неймовір ного: відспівання великої і складної партії не тільки без однієї хоч би репетиції, але й попереднього знайомства з музикою! Оскільки Вольфґанґ Ваґнер — внук великого композитора — перед спектаклем оголосив публіці, що в останню хвилину партію погодилася перейняти Іра Маланюк, оваціям не було кінця. Дякуючи мо лодій артистці, Герберт фон Караян запросив її до участи в подальших ваґнерівських фестивалях. І дійсно, вона виступала у різних ролях у ваґнерівських операх в наступні сезони; з байройтським театром Гастролювала також в Італії, зокрема у славному театрі ’Ля Скаля’, в паризькій ’Ґранд-опера’. Участь в Байройтському фестивалі був початком великої кар’єри Іри Маланюк”. Знаменно, що останні виступи співачки відбулися у 1972 році в українському еміграційному середовищі, у США і Канаді, де давно її чекали. Адже ще в 1956 році у Відні брала в неї інтерв’ю для ’’Нашого Життя” Д. Гординська-Каранович. Ця ж піяністка акомпань- ювала Ірі Маланюк під час її концертів пісень в Америці. В захоплених рецензіях, зокрема В. Витвиць- кого, висловлювалася надія ще не раз почути чарів ний голос співачки. Цього року, на своє 75-річчя, Іра Маланюк, завжди сповнена душевних сил й життєвої енерґії, повертається до нас як закріплена на віки націо нальна цінність — у записах свого неповторного голосу та на сторінках книжки. 14 ’’НАШЕ ЖИТТЯ”, ЧЕРВЕНЬ 1994 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
