Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
освіти — кожен другий. Загальна структура зайня- тости жінок має форму піраміди: чим вище соціаль ний статус посади, тим менше жінок їх займають. В 1989 р. питома вага жінок серед перших ке рівників складала: в промисловості — 8.8%, на транспорті — 0.7%, в сфері зв’язку — 4.8%, в сільсько му господарстві — 0.8%. Громадськість в Україні дуже важко сприймає жінку в ролі керівника. За даними дослідження, яке проводив у 16 областях України Інститут соціології в 1992 p., половина опитаних чоловіків вважають, що "жінки не повинні займати керівні посади”. На жаль, і чверть опитаних жінок дотримуються тієї ж думки. Недостатньою є участь жінок в управлінні держа вою. Серед депутатів парляменту жінок усього 13, що складає близько 3-ох відсотків загальної кіль- кости депутатів. Жодної жінки немає нині серед міністрів. Серед причин, що призвели до такої ситуації, можна назвати такі: 1. Ліквідація 33% квоти представництва жінок, що існувала в колишньому СРСР, мала наслідком різке зменшення кількости жінок у виборчих органах. Самі ж жінки виявилися не готовими до боротьби за свої права. 2. В умовах свободи думок і плюралізму відбувся своєрідний ’’викид” у повсякденне життя і в засоби масової інформації консервативно-патріярхального стереотипу ставлення до жінки. Раніше цей стереотип прикривався комуністичною ідеологією рівности. Дається взнаки і фізична та моральна перевтома жінок, розчарування, зневірення, а звідси і низька самооцінка, песимізм. 3. Нерозвинута самосвідомість, відсутність смаку до суперництва ”на рівних” з чоловіками, нестача досвіду боротьби в нових умовах, брак організо- ваности і солідарности також гальмують поступ уперед. Хоч перехід реформування суспільства важкий для всіх — і для чоловіків, і для жінок, на соціяльно- психологічному самопочутті останніх він відби вається сильніше. (Про фізичне самопочуття і здо ров’я говорити не будемо, бо смертність серед чоловіків, причому молодого віку, вища ніж у жінок. Щоправда, основні причини — травматизм, нещасні випадки, алькоголізм). За даними соціологічних опитувань, незадоволе- них життям серед жінок половина, серед чоловіків — 42%. Більше третини жінок відзначають, що занадто часто перебувають у пригніченому настрої. На запитання, чого найбільше побоюються в майбут ньому, відповіді такі: зростання цін — 70%, злочин- ности — 69%, безробіття — 59%, голоду - 51%. Висновки 1. У зв'язку з тим, що так різко впала представле- ність жінок у владних структурах усіх рівнів, в Україні необхідно ввести оф іційні квоти представництва ж інок, як це робиться в багатьох промислово розви нутих країнах. Колишня радянська практика квот для ж інок передбачала, що кандидатки мали добиратися за с о ц і а л ь н о ю ознакою. Перевага надавалася жінкам трудових професій — доАркам, ткалАМ і т. д. Нині критерієм має бути освіченість, ком петентність, громадська п о з и ц і а . 2. ПарлАмент України мав би визначити анти демократичною тенденцію до відродженнА патрі- Архальних стереотипів про жінку. У розвінчанні таких настроїв мали б уздти Акнайактивнішу участь засоби масової інформації. До речі, існуюча Державна програма п о л і п ш є н н а становища жінок, а к би її не критикували за недоліки, передбачає право вільного вибору д л а жінки — чи працювати їй на виробництві, чи бути зайнАтою в інших сферах суспільної праці, чи присвАтити своє ж и т т а виключно сім’ї. Але держава має забезпечити можливості д л а з д і й с н є н н а такого вибору. Певна законодавча база д л а цього є в наявності, проте необхідні деякі поправки і в існуюче законо давство, а головне — конче потрібні відповідні меха нізми д л а в т і л є н н а в ж и т т а згаданої вище Державної програми. 3. Сучасна політика України щодо жінок може стати ефективною лише з урахуваннАм їх особистих оцінок і точок зору. Було б доцільно провести з цією метою СПеЦІАЛЬНе багаТОПЛАНОВе с о ц і а л ь н є д о с л і д - ж є н н а , бо, а к зазначалосА вище, с п є ц і а л ь н и х дослід жень з цих питань в Україні не проводилосА. Було б добре мати дослідницький центр чи хоча б відділ в Інституті соціології з проблем жінок, про водити час від часу наукові семінари, зустрічі. 4. Суттєвим ф актором, а к и й вплинув би на ситу ацію, є зростаннА самосвідомости жінок. Слід визнати, що останнім часом жіночий рух помітно активізувавсА. 3 ’ а в и л о с а чимало жіночих організацій, хоча більшість з них мають поки що дуж е незначне членство. Найбільші і найвпливовіші серед них — Ж іноча громада, що виникла в сере довищі Народного руху, Спілка жінок України (транс формоване українське в і д д і л є н н а Комітету радАн- ських жінок), Союз українок. 5. Надзвичайно важливо зміцнювати міжнародне співробітництво, що сприАтиме виходу молодого ж і ночого руху України зі стану ізольованости, про- вінційности. Таке співробітництво слід розвивати а к на двосторонній, так і на багатосторонній основі. Слід максимально використати заходи д л а підготови до Всесвітньої конф еренції ж інок д л а приверненнА уваги УрАДу і громадськости України до проблем жінок, ширше пропагувати документи ООН про ста новище жінок у світі, про роботу відповідних органів ООН, про основні тенденції та завданнА в д і л а н ц і співробітництва з метою захисту прав жінок, забез печення справжнього рівноправ'я. 12 ’НАШЕ ЖИТТЯ”, ЧЕРВЕНЬ 1994 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
