Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Д о С о ю з у У к р а їн о к А м е р и к и на р у к и Ш а н о в н о ї голови М а р ії С а вч ак т а Ш а н о в н о ї р е д а к т о р к и ж у р н а л у ’’Н а ш е Ж и т т я ” Ір е н и Ч абан в Н ь ю -Й о р к у В е л ь м и ш а н о в н і т а д о р о г і П а н і! Від Е к з е к у т и в и С в іт о в о ї Ф е д е р а ц ії У к р а їн с ь к и х Ж ін о ч и х О р га н іза ц ій п р о с и м о п р и й н я т и н а ш і щ и р і ґр а т у л я ц ії з н аго д и р а д іс н о г о ю віл е ю — 5 0 -л іт т я В а ш о го ц інн о го ж у р н а л у "Н аш е Ж и т т я ”. За В а м и 5 0 р о к ів н е в т о м н і п р а ц і для В а ш о ї організац ії, для У кр а їн и , для у к р а їн с ь к о ї ж і н к и п о за Б а т ь ківщ ин ою . 50 р о к ів Ви го во р ил и д р у к о в а н и м словом про дол ю п о н е в о л е н о ї У кр а їн и , п е р е с л ід у в а н о ї у к р а їн с ь к о ї ж і н к и , у к р а їн с ь к о ї р од и ни , про н и щ е н н я н а ш о ї іст о р ії, н а ш о ї Ц е р кв и . М и всі р а д іє м о , що 5 0 -л іт т я ж у р н а л у в ід зна ч ає т ь с я в часі, коли У к р а їн а ст ала віл ьною т а н е з а л е ж н о ю д е р ж а в о ю . Б а ж а є м о В а м д аль ш их у с п іх ів у В а ш ій від п ов іда л ь н ій пра ц і! Щ а с т и Вам, Б о ж е ! З і щ ирим п р и в іт о м Оксана Бризгун-Соколик, Іванна Кушпета, голова секретар Торонто, 1 квітня 1993 МАРТА БОГАЧЕВСЬКА ’’НАШЕ ЖИТТЯ” — ЦЕ НАША АВТОБІОГРАФІЯ Жодна людина в сучасному світі не може обме житися однією ідентичністю. ’’Одновимірна” людина не може бути для нас повноцінною одиницею, і ми дивимося з поблажливістю, а то й з підозрою на людину, яка може одним словом схарактеризувати себе. Самодефініція жінок, як показують численні до сліди психологів, завжди залежна від факторів поза власною особою. Тобто жінка в більшій мірі, ніж чоловік, в самодефініції почне не з того, ким чи чим вона вважає себе, а з тих осіб, з якими вона має якісь стосунки. Тобто, я є матір’ю таких і таких, дружиною того, дочкою таких і таких, сестрою тих і тих. Така дефініція — у формі відносин — це, зви чайно, перша лінія нашого власного самовизначення. Фах, зацікавлення, національність, місце проживання, фізичні характеристики приходять пізніше. У великій мірі, отже, жінки, може навіть більше, ніж чоловіки, пристосовані до змін, до сучасного, багатовимірного світу. Жінки, однак, не часто мають бажання, можли вість та вільний час роздумувати над собою, над власною дефініцією, навіть над своїм життям. Ми зайняті щоденною працею, перед нами — великі потреби громади, сім’ї, народу, людства. Нашим обов’язком є вижити. Ми відчуваємо, що на нас пок ладають надії. І ми не маємо змоги подумати про себе, про те, хто ми і що ми хочемо для себе. Наш журнал — це наша частинна, але колективна автобіографія. Це тільки частина нас, вона не дає вичерпного огляду нас індивідуально, не дає погляду на нашу многогранність, на всі наші таланти. Але "Наше Життя” — це також доказ нашого ставлення до всіх наших світів, до калейдоскопічних частин нашого існування, які просуваються у змінених, але подібних формах, з континенту на континент, з одно го материка на інший, з міста в місто, з ери в еру. ’’Наше Життя” — це не повний образ нас, нашого членства, наших матерів і бабунь, навіть не вичерпний образ нашої праці. Це часто уривчастий погляд на потреби дня, застигла думка про переживання, стат тя, перервана плачем дитини. ’’Наше Життя” — це праця і практика, поезія і дрімання, піднесення і тужливе падіння. ’’Наше Життя” — навіть не всі ми, бо скільки нас писало, пише і буде писати до журна лу? Це не наш повний, автентичний голос. Ми змогли б промовити голосніше, чистіше, повніше. Ми могли б, якби захотіли і зуміли, заговорити власним го лосом. Але це наше життя ставить свої вимоги і не обмежує нас до нас самих. Все, що ми можемо зро бити, — це стати на фоні нашого журналу і сказати, що це — ’’Наше Життя” і що нас було і є багато. ’’Наше Життя”, гарно відредаґоване, завжди те саме і завжди інакше, — воно не могло ніколи бути одностайним. Шнурок журнальних зошитів — наш зв’язок з минулим, наша нитка Аріядни в майбутнє. ’’Наше Життя” — це також ми! 6 ’’НАШЕ ЖИТТЯ”, СІЧЕНЬ 1994 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
