Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ЯКІВ КОСОВСЬКИЙ НА НОВИЙ РІК Хуртовина снігами мете на дворі — Стежки і шляхи засипає. Хтось тихо постукав до нас у ночі Дзвіночками голос лунає. Гей не спіть! Скоро північ буде Рік Новий вже іде до вас в гості. Щастя й долю для вас він несе, Що зустрів на кленовому мості. В хаті гомін і сміх, засвітились вогні, Повно гамору, крику і втіхи. Чутні: ’’Сійся-родися” — на щастя усім, Ясним золотом сяють горіхи. Тільки дзвони лунають далеко в цю ніч І Творцеві гимн-славу співають Й десь далеко, далеко — неначе у сні Рідний край наш з імли виринає. Та цей рік хай нам кращий буде за усі Ті, що досі були й проминули. Нехай радість й добро завітають у дім, Щоб щасливі й здорові всі були. Ч О Т И Р И Б А Ж А Н Н Я Було це взимку. Лежав глибокий сніг. Дмитрик їздив санчатами з горбка, прибіг до хати й каже батькові: — Ой, як весело взимку! Я хотів би, щоб завжди була зима! Батько записав ці його слова до своєї ки шенькової книжечки. Настала весна. Дмитрик ганявся за різними гарними метеликами й жуками, нарвав квітів, прибіг до батька та й каже: — Як гарно весною! Я хотів би, щоб увесь час була весна! Батько записав до кишенькової книжечки й це Дмитрикове бажання. Прийшло літо. Дмитрик пішов з батьком на поле, де косили сіно. Увесь довгий день весело бавився хлопчик: збирав ягоди, качався в сві жому сіні, а ввечорі сказав батькові: — Я б хотів, щоб літо ніколи не кінчалося! Батько записав до кишенькової книжечки й ці слова. Настала осінь. У садку зривали з дерев овочі: червоні солодкі яблука та смачні жовті груші. Збирали горіхи. Дмитрикові це дуже подобалося, і він весело сказав батькові: — Осінь — найкраща пора року! Тоді його батько розгорнув свою кишень кову книжечку й показав синові, що йому так само дуже подобалися й зима, й весна, й літо. — От бачиш, сину, кожна пора року має свою красу й свої радощі, — додав він. С А Н К И — Павлику, чому ти не даєш санок браті- кові? — питається мама. — Як не даю? Завжди, як з’їду санками з гори, то даю йому витягти на гору! — відповідає Павлик. ’’НАШЕ ЖИТТЯ”, СІЧЕНЬ 1994 35
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
