Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
МАРТА БОГАЧЕВСЬКА-ХОМ’ЯК РОЛЯ МАТЕРІ В РОДИНІ Припускаю, що будь-хто читаючи статтю з таким заголовком, чи стане слухати опінію автора на зга дану тему, бо сам же добре знає, які є погляди на ролю матері в родині в Україні, поза нею, в діяспорі, чи взагалі ідеальної матері будь-якої родини. Рето- рика прийнята і визнана, і від доповідача сподіва- ємость гарно зформульованих фраз про те, що матір — три кути в сім’ї, а коли маємо до діла з людиною, вихованою в Америці, почуємо, що рука, котра ко лише колиску, — колише світом. Так, від матері залежить виховання дітей. За словами Наполеона, двадцять років до народження дитини треба виховати матір. Тобто, дати їй настільки освіти, щоб вона могла навчити дітей основ поведінки і знання. В українській мові обговорення цієї теми популярно є починати від матріярхату на Україні і прав жінок в Україні. Варто згадати, що жінки в Україні цінувалися високо, що жінка завжди бачила себе в ролі матері і крім ворогів ніхто не знущався над жінками, а над матерями і поготів. І матері у нас порядні і законні, хоч інколи доводиться приспішити дату шлюбу, бо, як колись говорили, ’’невіста знахо диться в стані блаженнім”. Ну і, може, ще доводиться пояснити якомусь підліткові, чому Шевченкова Кате рина нещаслива. Треба вичислити всі душевні і ду ховні прикмети ідеальної матері, зацитувати Шев ченка, Лесю, проаналізувати опис жінки-матері в народній творчості і в літературі, згадати безчислен- них знаних і незнаних героїнь українського народу. Але ви це знаєте. І готові вислухати казку, тобто відому історію, розказану в передбачений спосіб. Оповідання матусі перед сном — заспокоююче, відоме, вигідне, миле, тепле і приємне. Навіть якщо матуся й не розказувала, хочеться думати, що була б. Повірте, і мені було б зручніше повернутися до відомих образів, змалювати цю ідеальну, вимріяну, оспівану, перепрацьовану, зболену, але хоробру і завжди лагідно усміхнену матір. Ми з вами оглянули б відому картину, полюбувалися нею, потужили б, привітали один одного зі здоровим коренем нашого народу, відчули б спільність наших поглядів та інте ресів і, піднесені на дусі, пішли б до своїх домів, до ідеальних гнізд затишку і малої України, яка нахо диться у наших домах чи принаймні в нашій уяві про наші доми. Ми могли б також прирівняти ідеал матері з Україною, не тією економічно-партократичною, а колосково-золотистою, тією при битій дорозі, тією, яку поети слізно і палко закликають любити, мовляв, вона наша. Насправді родина в українській дійсності сприй малася не як засіб суспільного устрою, а саме як пристановище від гонитви житейської, а то й пере слідування. А мати творила той затишок, де, за сло вами Віри Вовк, ми грілись до тепла вишивок, але слід згадати особливо в англо-саксонському світі. Про це я писала давніше, і багато сьогодні про цю обставину не треба говорити. Можемо собі тільки пригадати, що в ідеальній сім’ї в нашій традиції дитині — навіть дорослій — не треба покидати дому. Дім, мати, приймає нових членів родини і сім’я, а з нею і роля матері, зростають. Особливо у хліборобській дійсності, з малою суспільною мобільністю, з обме женими можливостями чи навіть охотою змінити місце осідку — таке гніздо з матріярхальним серцем виглядає привабливо. Мати — це серце такого замк неного, затишного світу. Питання: наскільки цей наш образ правдивий і, головніше, наскільки він справді допомагає нам зро зуміти і осмислити суть ролі матері в родині, чи взагалі ролі матері, бо в українській дійсності мати — це часто родина. І чи справді цей ідеал матері- берегині відповідає потребам як сім’ї, так і укра їнської спільноти, тут і на Україні? Проблема, на мою думку, полягає саме в осмис ленні. Традиційні вартості нелегко представити в спосіб, що оминув би трафаретність, обрядовість, звичну реторику. Навпаки, ми навчені, ми сподіємось тієї реторики і нам незручно не чути її. Милозвучність української мови, святковість вживання цієї мови, обрядовість наших зустрічей, наявність тем, обго ворених на наших публічних форумах, все це не заохочує нас вийти поза обрядовість обговорення. Навпаки, нам хочеться навіть співати про те, як не піснями, то самоїлкою. Осмислюємо наші родинні, а то національні відносини образово, а не суттєво, в поезії, а не в науці. Наприклад, мати займається родиною, виховує діток, заколисує при солов’їному співі. Коли так було? Котра мати, народжуючи, виховуючи живих чи в минулому столітті ховаючи третину мертвих дітей, мала час, займаючися хатою, господаркою, городом, а то і полем, справді виховувати дітей в чомусь поза роботящістю? Праця в хаті була працею, хоч і не платною, та все ж таки працею. Не дивно, що греко-католицькі священики в Галичині в мину лому столітті одні з перших вітали ідею дитячих садочків: забагато малят вмирало з недогляду, особ ливо в час жнив. Як же така запрацьована мати, зігнена перед всевладною землею з її бульбою, могла справді бути матір’ю? Як же сучасна українка, в погоні за дорогими харчами, може присвятити себе сім’ї? І як вона себе присвятить? 4 ’НАШЕ ЖИТТЯ”, ГРУДЕНЬ 1994 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top