Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
на товариську зустріч з короткою презентацією про СУА, працю відділу, пляни на будуче, найкраще з візуальною програмою, включаючи слайди, діягра- ми, альбоми, колажі летючок з діяльности. Це по казує, що провід відділу працює ефективно і дбай ливо підготовляється, шанує час членок. Нова канди датка повинна одержати папку з інформаціями про СУА, округу, відділ, кілька чисел ’’Нашого Життя”, статут, календарець сходин набіжучий рік. Це знову показує упорядкованість, яка повинна б імпонувати. Такий організаційний пакетик повинен бути однако вий для цілого СУА, а відділи докладали б свої місцеві матеріяли. Ми маємо добрий і якісний товар — наш Союз Українок Америки, — але, як все інше, він потребує час від часу оновлення, нового опаку- вання, нового способу комунікації. На початку згадано питання до дискусії, які запропонувала голова СУА. Уважаю їх усіх однаково важливими, але не всі можуть бути обговорені в рамках цієї комісії. Все ж коротко хочу до них повернутися. Яке повинно бути наше ставлення до України і наша співпраця з нею? Наша співпраця з жіночими організаціями в Україні? Поперше, нам треба більше діялогу, щоб краще себе розуміти, щоб вчитися себе взаємно сприймати і шанувати такими, якими ми є, а не такими, якими ми хотіли б когось бачити. Ми завжди будемо різними, бо в нас різні життєві й історичні досвіди. Цікаво було б провести програму спілкування посестер відділів СУА зі сек ціями СУ в Україні для взаємного обміну досвідом і підтримки, навіть упорядкованости допомоги. Полі тика України буде ще довго коливатися у різних напрямках, в які ми не можемо і не повинні втруча тися, але ми можемо подати допомогу і поділитися нашим досвідом, наприкпад, у суспільно-харитатив- них ділянках. Ми не направимо всіх лих і кривд, нас є замало, і ми не сміємо вичерпати своїх ресурсів і себе при тому знесилити. Україні всебічно допоможе лише сильна діяспора, зі своїми сильними громад ськими інституціями і лоббі, але немає сумніву, що в тім СУА має всі можливості та буде активно і далі відігравати одну з провідних ролей. Тут саме СУА пропонує молодшому членству виявити свої талани. Це й частинно відповідь на питання: "Які є наші завдання тут, на місці нашого поселення?” Наше завдання завжди лишається таким самим — допомогти українській жінці відчути себе частиною української спадщини і таким способом затримати свою родину від впливів асиміляції, і разом з тим через свою участь у праці в громадській організації творити сприятливе довкілля, посилити свою сферу впливів та бути співтворцем програм і проектів, які одинцем, без підтримки престижевої організації, були б не до здійснення, принаймні не на довшу мету. Ми свідомі змін за останні, скажімо, 10 років в українсько-американських громадах. Це не лише природні неминучі фізичні зміни, але й багато зов нішніх факторів, наслідки яких відчутні. Хочу при гадати присутнім статті Євгена Іванціва в ’’Юкрейнієн Віклі” за листопад 1992 року під заголовком “The Ukrainian American community: time to rebuild our infrastructure”, де автор дуже вдумливо проникнув у проблему нашого буття тут, як громади, арґументу- ючи свої побоювання і перестороги холодними числами. Повертаючись до збільшення членства в СУА, треба реально подивитися на це потенційне членство. В більшості це буде жінка вже народжена на цьому континенті, її знання української мови може бути слабе, отже реальність двомовности буде мусіла ставати більш сприйнятливою, такі фактори як асиміляція, мішані подружжя, розпорошеність у шта тах, де немає допоміжних українських громадських структур, як, наприклад, церкви, суботні школи, вимогливі особисті професійні зобов’язання — це лише натяк на складність нашої ситуації. СУА зі своєю широкою програмою діяльности, спрямованою як на самовиховання чи саморозвиток громадсько виробленої особи, так і з діяльністю гуманітарною, зверненою на ближнього, саме на дається бути тим сильним каталізатором і допоміж ним чинником. Важливим є постійна комунікація, щоб втримувати стан зацікавлення членства, почуття при- належности і причетности до починів СУА, що треба постійно наголошувати у журналі "Наше Життя”, він має бути дзеркалом наших успіхів, плянів, як і наших труднощів. Делегатка мого Відділу підказала мені цікаву думку: якщо конвенційні наради рекордуються на відео, виготовити для округ і далековіддалених відділів, наприклад, півгодинну стрічку з найцікаві ших моментів конвенції, бож більшість членства ніколи не буде на конвенціях, а це теж безпосередня і дуже ефективна комунікація. Це те, що СУА пропонує, а тут хочу виділити таке як проекти виховної референтури (цілоденні захорон- ки, пересувна виставка дитячої літератури діяспори, що проходила в Україні). Стипендійна акція, Медичний Фонд Допомоги Дітям і Молоді — Жертвам Чорно биля, УМ, зовнішні зв’язки зі щораз ширшими можли востями вияву, — це не є тимчасові реакції до тимчасових ситуацій, а обдумано розроблені програ ми на довшу мету, з відважною візією і почуттям відповідальности, які залишаться цінними здобутка ми нашої організації. Такі проекти потребують постійного усучаснення, дбайливої уваги, але най більше вони потребують талановитих жінок з їх особливими здібностями і якостями провідництва. А таких жінок українсько-американська громада має! їх закликаємо: прийміть наше запрошення! (Доповідь прочитана на XXIII Конвенції СУА) "НАШЕ ЖИТТЯ”, ЖОВТЕНЬ 1993 З
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
