Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
шій з них — 71 рік (Барбара Вуканович з Невади), наймолодшій — 32 (Бланч Ламберт з Аркенсо). Одні мають закінчену вищу освіту і наукові ступні, інші тільки середню. Є у цій групі 9 негритянок і при наймні три еміґрантки. Але усіх їх єднає усві домлення, що вони знаходяться у ситуації, де вже століттями чоловіки відіграють домінуючу ролю, що вони дісталися сюди не без великих зусиль, і що до їх невдач будуть приглядатися з особливою увагою. Наприкінці січня Національний Прес Клюб у Вашінґтоні влаштував зустріч для восьми жінок — членів Конгресу, з них чотири "новачки”, які вперше засідають в Палаті представників, і чотири, які вже декілька разів перемагали у виборах, щоб вони поділилися своїми поглядами на їхні завдання і на труднощі, які стоять перед ними. Усі вони вислов лювали зрозуміння того, що перед ними багато труду, що виграти вибори нелегко, але що керувати держа вою за допомогою законодавств і то в період еко номічно кризової ситуації — значно важче. Усі вони наголошували на важливості творення коаліцій для успішного проштовхування бажаних законопроектів, при чому саме поняття коаліції означає співпрацю не тільки з політичними однодумцями чи тільки з жінками, але й з членами іншої партії чи представни ками інших регіонів країни, і при допомозі різних груп виборців і громадських організацій. І ці жінки в Конгресі також висловлювали впевне ність, що впораються зі своїми завданнями. їх тому цим разом удвічі більше в Конгресі, бо народ — більшість отих окремих виборців по всій Америці — заявив, що хоче змін. На зустрічі у Прес Клюбі конґресменка Іва Клейтон з Північної Кароліни (вона "новачка” в Конгресі, але з неабияким життєвим, громадським і політичним досвідом, яка вперше кандидувала на члена Конгресу ще 1968 року) заяви ла, що жінки, члени Конгресу, "добре служитимуть країні — не тільки тому що вони жінки і більш співчутливі, але й тому, що вони сильні і досвідчені, знають потреби їхніх громад і розуміють, що їх завдання — служіння Америці”. А Марджорі Марґоліс Мезвінскі з Пенсильванії звернула увагу на те, що кількість жінок у Конгресі подвоїлася за рахунок кандидаток-новачок, таких як вона, які мали успіх у виборах, але вони завдячують свій успіх, — зазначила вона, — тим, які їм про топтували політичні шляхи раніше. Вона також пе редбачила, що поточний Конгрес з вищим жіночим профілем візьме інший курс. "Жінки, — додала вона, — не кращі і не гірші від чоловіків, вони тільки інакші”. Знову ж Нидія Веласкуез з Брукліна, за її тверд женням, перша пуерторіканка в американському Конгресі, яка у виборах перемогла такого титана як Стівен Соларз, пояснила свій успіх тим, що виборці в її окрузі хотіли мати представника, близького до них, який краще розуміє їхні потреби. Вона — одна з дев’яти дітей пуерторіканського робітника цукрової промисловости з триклясною освітою. Нидія Ве ласкуез здобула вищу освіту у рідному Пуерто-Ріко і в Нью-Йорку, куди переселилася дорослою, і освіта, — сказала вона, — відкрила їй двері. "Я поділяю універсальний досвід емігрантів", — заявила вона і пояснила, що в Америці цей досвід повний супе речливостей — жорстокостей і необмежених можли востей. Універсальність свого емігрантського досвіду Веласкуез доводила тим, що одне з перших прийнять на її честь дала китайська громада в П окрузі. Знаменитий політичний коментатор П. Дж. О’Рорк у своїй книжці "Parliament of Whores" (1991) пише, що одного разу він перечитав листи, які прийшли до одного члена Конгресу протягом тижня. їх було понад 700. Серед них тільки два з подякою. Всі інші з критикою і наріканнями. Таким чином, кожному зрозуміло, що прихильні листи до членів Конгресу звертають на себе і на їх авторів більше уваги, ніж з наріканнями. Нині в Конгресі 54 жінки. Вони представляють округи в таких стейтах як Нью-Йорк, Нью-Джерзі, Фльорида, Коннектикат, Пенсильванія, Іллиной, Огайо, Джорджія, Колорадо, де діють відділи Союзу Українок Америки. Скільки позитивних листів вже пішло до тих членів Конгресу від відділів СУА, від окремих членок? А що коли б протягом року окремі відділи влашту вали більше чи менше прийняття для кожної із 54-ох членок Конгресу — навіть із тих штатів де немає відділів СУА. В такому разі відділ із сусіднього штату може запросити конґресменку до себе. Для цього не треба великих стратегій і директив згори. Просто треба на зборах відділу таку пропозицію обговорити. Конґресменки напевне радо візьмуть участь, бо через рік (а у випадку членів Сенату — через два або чотири роки) їм знову прийдеться боротися у перед виборній кампанії і підтримка окремих членів гро мади для цього конечна, а організацій і поготів. (Це розуміє китайська громада у Брукліні, яка вже вша нувала пуерторіканку Нидію Веляскуез, бо це успіш ний і нормальний спосіб запізнати законодавця з питаннями, які важливі для даної громади). Р. Л. Хом’як Беручи до уваги вищеподану статтю, Екзе- кутива СУА пропонує, щоб кожний відділ мав відповідні довідники, а принаймні зручний “Who’s Who in Congress 1993”, що його видає Congres sional Quarterly Books. В ньому — повні дані про членів Конгресу, включно з фото, імена їх помічників, числа телефонів. Такий довідник і подібні йому можна замовити навіть не виходячи з дому, просто набравши число телефону: 1-800-638-1710. 2 "НАШЕ ЖИТТЯ”, ТРАВЕНЬ 1993 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
