Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
шій з них — 71 рік (Барбара Вуканович з Невади), наймолодшій — 32 (Бланч Ламберт з Аркенсо). Одні мають закінчену вищу освіту і наукові ступні, інші тільки середню. Є у цій групі 9 негритянок і при наймні три еміґрантки. Але усіх їх єднає усві домлення, що вони знаходяться у ситуації, де вже століттями чоловіки відіграють домінуючу ролю, що вони дісталися сюди не без великих зусиль, і що до їх невдач будуть приглядатися з особливою увагою. Наприкінці січня Національний Прес Клюб у Вашінґтоні влаштував зустріч для восьми жінок — членів Конгресу, з них чотири "новачки”, які вперше засідають в Палаті представників, і чотири, які вже декілька разів перемагали у виборах, щоб вони поділилися своїми поглядами на їхні завдання і на труднощі, які стоять перед ними. Усі вони вислов лювали зрозуміння того, що перед ними багато труду, що виграти вибори нелегко, але що керувати держа вою за допомогою законодавств і то в період еко номічно кризової ситуації — значно важче. Усі вони наголошували на важливості творення коаліцій для успішного проштовхування бажаних законопроектів, при чому саме поняття коаліції означає співпрацю не тільки з політичними однодумцями чи тільки з жінками, але й з членами іншої партії чи представни ками інших регіонів країни, і при допомозі різних груп виборців і громадських організацій. І ці жінки в Конгресі також висловлювали впевне ність, що впораються зі своїми завданнями. їх тому цим разом удвічі більше в Конгресі, бо народ — більшість отих окремих виборців по всій Америці — заявив, що хоче змін. На зустрічі у Прес Клюбі конґресменка Іва Клейтон з Північної Кароліни (вона "новачка” в Конгресі, але з неабияким життєвим, громадським і політичним досвідом, яка вперше кандидувала на члена Конгресу ще 1968 року) заяви ла, що жінки, члени Конгресу, "добре служитимуть країні — не тільки тому що вони жінки і більш співчутливі, але й тому, що вони сильні і досвідчені, знають потреби їхніх громад і розуміють, що їх завдання — служіння Америці”. А Марджорі Марґоліс Мезвінскі з Пенсильванії звернула увагу на те, що кількість жінок у Конгресі подвоїлася за рахунок кандидаток-новачок, таких як вона, які мали успіх у виборах, але вони завдячують свій успіх, — зазначила вона, — тим, які їм про топтували політичні шляхи раніше. Вона також пе редбачила, що поточний Конгрес з вищим жіночим профілем візьме інший курс. "Жінки, — додала вона, — не кращі і не гірші від чоловіків, вони тільки інакші”. Знову ж Нидія Веласкуез з Брукліна, за її тверд женням, перша пуерторіканка в американському Конгресі, яка у виборах перемогла такого титана як Стівен Соларз, пояснила свій успіх тим, що виборці в її окрузі хотіли мати представника, близького до них, який краще розуміє їхні потреби. Вона — одна з дев’яти дітей пуерторіканського робітника цукрової промисловости з триклясною освітою. Нидія Ве ласкуез здобула вищу освіту у рідному Пуерто-Ріко і в Нью-Йорку, куди переселилася дорослою, і освіта, — сказала вона, — відкрила їй двері. "Я поділяю універсальний досвід емігрантів", — заявила вона і пояснила, що в Америці цей досвід повний супе речливостей — жорстокостей і необмежених можли востей. Універсальність свого емігрантського досвіду Веласкуез доводила тим, що одне з перших прийнять на її честь дала китайська громада в П окрузі. Знаменитий політичний коментатор П. Дж. О’Рорк у своїй книжці "Parliament of Whores" (1991) пише, що одного разу він перечитав листи, які прийшли до одного члена Конгресу протягом тижня. їх було понад 700. Серед них тільки два з подякою. Всі інші з критикою і наріканнями. Таким чином, кожному зрозуміло, що прихильні листи до членів Конгресу звертають на себе і на їх авторів більше уваги, ніж з наріканнями. Нині в Конгресі 54 жінки. Вони представляють округи в таких стейтах як Нью-Йорк, Нью-Джерзі, Фльорида, Коннектикат, Пенсильванія, Іллиной, Огайо, Джорджія, Колорадо, де діють відділи Союзу Українок Америки. Скільки позитивних листів вже пішло до тих членів Конгресу від відділів СУА, від окремих членок? А що коли б протягом року окремі відділи влашту вали більше чи менше прийняття для кожної із 54-ох членок Конгресу — навіть із тих штатів де немає відділів СУА. В такому разі відділ із сусіднього штату може запросити конґресменку до себе. Для цього не треба великих стратегій і директив згори. Просто треба на зборах відділу таку пропозицію обговорити. Конґресменки напевне радо візьмуть участь, бо через рік (а у випадку членів Сенату — через два або чотири роки) їм знову прийдеться боротися у перед виборній кампанії і підтримка окремих членів гро мади для цього конечна, а організацій і поготів. (Це розуміє китайська громада у Брукліні, яка вже вша нувала пуерторіканку Нидію Веляскуез, бо це успіш ний і нормальний спосіб запізнати законодавця з питаннями, які важливі для даної громади). Р. Л. Хом’як Беручи до уваги вищеподану статтю, Екзе- кутива СУА пропонує, щоб кожний відділ мав відповідні довідники, а принаймні зручний “Who’s Who in Congress 1993”, що його видає Congres sional Quarterly Books. В ньому — повні дані про членів Конгресу, включно з фото, імена їх помічників, числа телефонів. Такий довідник і подібні йому можна замовити навіть не виходячи з дому, просто набравши число телефону: 1-800-638-1710. 2 "НАШЕ ЖИТТЯ”, ТРАВЕНЬ 1993 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top