Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
(до речі, він отримав там ступінь кандидата приро дознавчих наук) Лисенко написав музику до п’єси Гоголя-батька ’’Простак”. Між 1870-1890 роками він створює ’’Різдвяну ніч", ’’Утоплену”, ’’Тараса Бульбу” — три різні жанри романтичної опери: народно-по- бутову, ліричну, героіко-епічну. Всі вони є великим здобутком української музики. Розвиваючи традиції панівного жанру рідної му зики — хорового, Лисенко збагачує його, поєднує з інструментальним елементом, — творить вокальну симфонічну кантату. Найвищими осягненнями ком позитора у цій царині є ’’Радуйся, ниво неполитая”, "Б’ють пороги”, ”На вічну пам’ять Котляревському” — всі три до текстів Шевченка. Сюди ж можна зарахувати "Івана Гуса” та деякі більші твори з музики до ’’Гайдамаків”. Взагалі музика до ’’Кобзаря” займає центральне місце у творчості Лисенка і охоп лює сотні творів, від хорів до ансамблів і сольоспівів. Лисенко розумів також необхідність створення підстав для розвитку української інструментальної музики. На закінчення навчання у Ляйпціґу 1869 року він написав першу частину симфонії, пізніше оркест рову фантазію ’’Козака-шумку”. Симфонічними п’єса ми були увертюри до опер. Звертався композитор також до камерних жанрів, написав квартет, тріо, п’єси для скрипки, віольончелі, флейти з фортепія- ном. Як концертуючий піяніст він, очевидно, особливу увагу звернув на цей інструмент. Найближчою йому була мініятюра — звідси Елегія, Баркароля і т. п., проте створив він і сонату та дві рапсодії. З них перша є настільки складною, що після Лисенка її мало хто виконує. З камерних вокальних творів привертає увагу велика кількість сольоспівів на слова Гайне, Франка та багатьох інших українських поетів. Хоч у композиторській творчості ми шануємо Лисенка насамперед за створення основних жанрів української професійної музики, у його стилі спосте рігаються і прояви новаторства. У кантаті ’’Б’ють пороги” він першим впроваджує наскрізну форму у вокально-симфонічний жанр. Ліст вживав її перед тим у симфонічній поемі, тобто, у чисто інструмен тальній творчості. Зрештою,- наскрізний розвиток у кантаті Лисенка є незалежним від будь-яких прикла дів, тому що цілком випливає з конкретного задуму — героїчного змісту поеми Шевченка (наслідування пророка Ісайї) та власних переживань композитора. Це враження від переїзду через грізні дніпровські пороги (у 1878 p.), коли захоплення — минулим і природою — змішувалося із свідомістю постійної небезпеки смерти. Також у фортепіянному жанрі цікавим зразком новаторства (на що ще Лисенкові звернули увагу чеські критики) є Сюїта на теми українських народ них пісень; вона засновується на старовинних танцях XVIII ст. і є проявом неоклясицизму, який почав тоді входити в моду. Нарешті, в хорових обробках народ них пісень у Лисенка зауважується еволюція від простих гармонізацій, які, очевидно, були великим осягненням для свого часу, до підголоскової полі- фонізації фактури, з якої відтак розвинулися геніяль- ні обробки Леонтовича. У фолкльористичних працях Лисенко є справж нім засновником музично-етнографічної науки на Україні. Хоч він не дав ще повної характеристики ладової і ритмічної основи народної музики, його дослідження були тими теоретичними розвідками, що стали фундаментом для дальшого розвитку укра їнської фолкльористики. Це "Характеристика музич них особливостей дум і пісень, виконуваних кобзарем Вересаєм”, "Про торбан і музику пісень Відорта”, ’’Народні музичні струменти на Україні”. До речі, остання друкувалася в Галичині — у Станиславові. Виконавська діяльність Лисенка була тісно пов’я зана з його громадською працею. Дириґуючи спершу студентськими хорами, відтак мандрівними, він по ширював і пропагував музичну культуру серед на роду. Такою ж була його роля як піяніста, виконавця і педагога. Хоч навчання гри на фортепіяні було єдиним засобом заробітку, Лисенко і в цій ділянці виявив себе справжнім громадянином. Він навчав безкоштовно бідних учнів, ще й допомагав їм мате- ріяльно, а головне — заснував у 1904 році у Києві Музично-драматичну школу. Створив її за зібрані для нього гроші з нагоди святкування його 35-річного ювілею. Величезна для початку сторіччя сума 4,000 карбованців була призначена на будинок у відпочин- ковій місцевості (подібно був куплений будинок Франка у Львові), але Лисенко вважав, що значно важливіше є музичне виховання громадянина. З його школи вийшли Стеценко, Микиша, Ревуцький. Своєю суспільною діяльністю Лисенко ще з юних років був пов’язаний з найбільш передовими людьми України. Його близьким родичем і приятелем був Михайло Старицький, в університеті він подружився з Воло димиром Антоновичем, Тадеєм Рильським, Михайлом Драгомановим та його сестрою Косач (Оленою Пчіл- кою), з її донькою Лесею Українкою, яка була довго літньою сусідкою Лисенка і ставила п’єсу з його дітьми. Тісними були зв’язки з Нечуєм-Левицьким, з людьми театру — Заньковецькою, Садовськими. В цьому оточенні ще з часів навчання в універ ситеті композитор глибоко пройнявся ідеями попу лярного тоді слов’янізму. Дириґуючи студентським хором, він виконував, крім українських, пісні ро сійські, польські, чеські, сербські, хорватські. Те ж саме було і в Петербурзі, де Микола Лисенко вивчав інструментування у Римського-Корсакова. Він дуже високо цінував російських композиторів, хоч в ор кеструванні його опер зовсім не видно слідів вели кого російського кольориста. Ще тільки приїхавши до Ляйпціґу у 1867 році, Лисенка відразу запросив ’’НАШЕ ЖИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ 1993 З
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
