Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
(до речі, він отримав там ступінь кандидата приро дознавчих наук) Лисенко написав музику до п’єси Гоголя-батька ’’Простак”. Між 1870-1890 роками він створює ’’Різдвяну ніч", ’’Утоплену”, ’’Тараса Бульбу” — три різні жанри романтичної опери: народно-по- бутову, ліричну, героіко-епічну. Всі вони є великим здобутком української музики. Розвиваючи традиції панівного жанру рідної му зики — хорового, Лисенко збагачує його, поєднує з інструментальним елементом, — творить вокальну симфонічну кантату. Найвищими осягненнями ком позитора у цій царині є ’’Радуйся, ниво неполитая”, "Б’ють пороги”, ”На вічну пам’ять Котляревському” — всі три до текстів Шевченка. Сюди ж можна зарахувати "Івана Гуса” та деякі більші твори з музики до ’’Гайдамаків”. Взагалі музика до ’’Кобзаря” займає центральне місце у творчості Лисенка і охоп лює сотні творів, від хорів до ансамблів і сольоспівів. Лисенко розумів також необхідність створення підстав для розвитку української інструментальної музики. На закінчення навчання у Ляйпціґу 1869 року він написав першу частину симфонії, пізніше оркест рову фантазію ’’Козака-шумку”. Симфонічними п’єса ми були увертюри до опер. Звертався композитор також до камерних жанрів, написав квартет, тріо, п’єси для скрипки, віольончелі, флейти з фортепія- ном. Як концертуючий піяніст він, очевидно, особливу увагу звернув на цей інструмент. Найближчою йому була мініятюра — звідси Елегія, Баркароля і т. п., проте створив він і сонату та дві рапсодії. З них перша є настільки складною, що після Лисенка її мало хто виконує. З камерних вокальних творів привертає увагу велика кількість сольоспівів на слова Гайне, Франка та багатьох інших українських поетів. Хоч у композиторській творчості ми шануємо Лисенка насамперед за створення основних жанрів української професійної музики, у його стилі спосте рігаються і прояви новаторства. У кантаті ’’Б’ють пороги” він першим впроваджує наскрізну форму у вокально-симфонічний жанр. Ліст вживав її перед тим у симфонічній поемі, тобто, у чисто інструмен тальній творчості. Зрештою,- наскрізний розвиток у кантаті Лисенка є незалежним від будь-яких прикла дів, тому що цілком випливає з конкретного задуму — героїчного змісту поеми Шевченка (наслідування пророка Ісайї) та власних переживань композитора. Це враження від переїзду через грізні дніпровські пороги (у 1878 p.), коли захоплення — минулим і природою — змішувалося із свідомістю постійної небезпеки смерти. Також у фортепіянному жанрі цікавим зразком новаторства (на що ще Лисенкові звернули увагу чеські критики) є Сюїта на теми українських народ них пісень; вона засновується на старовинних танцях XVIII ст. і є проявом неоклясицизму, який почав тоді входити в моду. Нарешті, в хорових обробках народ них пісень у Лисенка зауважується еволюція від простих гармонізацій, які, очевидно, були великим осягненням для свого часу, до підголоскової полі- фонізації фактури, з якої відтак розвинулися геніяль- ні обробки Леонтовича. У фолкльористичних працях Лисенко є справж нім засновником музично-етнографічної науки на Україні. Хоч він не дав ще повної характеристики ладової і ритмічної основи народної музики, його дослідження були тими теоретичними розвідками, що стали фундаментом для дальшого розвитку укра їнської фолкльористики. Це "Характеристика музич них особливостей дум і пісень, виконуваних кобзарем Вересаєм”, "Про торбан і музику пісень Відорта”, ’’Народні музичні струменти на Україні”. До речі, остання друкувалася в Галичині — у Станиславові. Виконавська діяльність Лисенка була тісно пов’я зана з його громадською працею. Дириґуючи спершу студентськими хорами, відтак мандрівними, він по ширював і пропагував музичну культуру серед на роду. Такою ж була його роля як піяніста, виконавця і педагога. Хоч навчання гри на фортепіяні було єдиним засобом заробітку, Лисенко і в цій ділянці виявив себе справжнім громадянином. Він навчав безкоштовно бідних учнів, ще й допомагав їм мате- ріяльно, а головне — заснував у 1904 році у Києві Музично-драматичну школу. Створив її за зібрані для нього гроші з нагоди святкування його 35-річного ювілею. Величезна для початку сторіччя сума 4,000 карбованців була призначена на будинок у відпочин- ковій місцевості (подібно був куплений будинок Франка у Львові), але Лисенко вважав, що значно важливіше є музичне виховання громадянина. З його школи вийшли Стеценко, Микиша, Ревуцький. Своєю суспільною діяльністю Лисенко ще з юних років був пов’язаний з найбільш передовими людьми України. Його близьким родичем і приятелем був Михайло Старицький, в університеті він подружився з Воло димиром Антоновичем, Тадеєм Рильським, Михайлом Драгомановим та його сестрою Косач (Оленою Пчіл- кою), з її донькою Лесею Українкою, яка була довго літньою сусідкою Лисенка і ставила п’єсу з його дітьми. Тісними були зв’язки з Нечуєм-Левицьким, з людьми театру — Заньковецькою, Садовськими. В цьому оточенні ще з часів навчання в універ ситеті композитор глибоко пройнявся ідеями попу лярного тоді слов’янізму. Дириґуючи студентським хором, він виконував, крім українських, пісні ро сійські, польські, чеські, сербські, хорватські. Те ж саме було і в Петербурзі, де Микола Лисенко вивчав інструментування у Римського-Корсакова. Він дуже високо цінував російських композиторів, хоч в ор кеструванні його опер зовсім не видно слідів вели кого російського кольориста. Ще тільки приїхавши до Ляйпціґу у 1867 році, Лисенка відразу запросив ’’НАШЕ ЖИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ 1993 З
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
