Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
О. ГАЄЦЬКА РОЛЯНИК ТВІЙ ДУХ МІЖ НАМИ Найкращий Сину України, Тарасе, Батьку дорогий! Про Тебе слава світом лине, Про Тебе знає світ цілий. Сьогодні в кожній нашій хаті Твій образ в квітах на стіні. При ньому стануть Твої діти Тобі співатимуть пісні. І "Заповітом” привітають, І кожне Батька спом’яне, Дітворі личенька засяють, У серці гордість спалахне. Бо це ж великі роковини, Велике свято Тараса — В ньому вся гордіть України, Вся наша слава і краса. Ми знаємо — Він Україну З неволі духа увільнив. За те, що з неї пута скинув. Він власним щастям заплатив. Тепер ми сильні і бадьорі, Бо не опущені, самі! Хоч Ти пішов від нас між зорі, Твій дух між нами по всі дні. І усміхається з картини До діточок своїх Тарас: “Учіться, діти України, До праці кличу, кличу вас!” РОЗМОВА з КОБЗАРЕМ Віра прибігла зі школи, погладила сірень кого Мурчика, який вибіг їй назустріч, і мовчки примостилася на малому кріселку, де звичайно її котик відбував свою пообідню ’’дрімку”. У вітальні було гамірно. Таткові друзі при йшли послухати, що розказував вуйко Богдан, який вчора приїхав з Івано-Франківська. — Не дуже весело тепер в нашій Україні. По крамницях майже нічого немає, а якщо і є, то дуже дорого коштує. Нема палива для фабрик, пального для автобусів і літаків. Люди наріка ють, а з цього користають наші вороги, які хотіли б повернути наш рідний край до тої страшної неволі, що була колись. Віра не могла довго слухати таких страшних вісток, і спостережливий вуйко Богдан завважив почервоніле личко та сльози у сірих оченятах дівчинки, що старалася непомітно вибігти до своєї кімнати. Він перервав розмову і звернувся до своєї сестри Соні, Віриної мами: — Цікава дитина. Здається, ніби гралася з котиком і не звертала уваги ні на що, а зрозу міла, про що йшла мова! — Так, — сказала пані Соня, — Віра — розумна дівчинка, а до того ще має свій секрет. Вона дуже любить і радо деклямує вірші Тараса Шевченка у школі і вдома, перед його порт ретом. Коли ще була зовсім маленькою, де- клямувала: Тече вода з-під явора Яром на долину. Пишається над водою Червона калина. Або: На розпутті кобзар сидить Та на кобзі грає... і багато інших віршів. Коли була вже старша — любила ставати перед портретом Кобзаря, який висить на стіні в її кімнатці, та про щось тихо його питала. Коли Україна проголосила неза лежність, Вірочка раділа разом з нами: ’’Знаєш, матусю, сталося так, як сказав Тарас Шевченко: ’НАШЕ ЖИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ 1993 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
