Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
О. ГАЄЦЬКА РОЛЯНИК ТВІЙ ДУХ МІЖ НАМИ Найкращий Сину України, Тарасе, Батьку дорогий! Про Тебе слава світом лине, Про Тебе знає світ цілий. Сьогодні в кожній нашій хаті Твій образ в квітах на стіні. При ньому стануть Твої діти Тобі співатимуть пісні. І "Заповітом” привітають, І кожне Батька спом’яне, Дітворі личенька засяють, У серці гордість спалахне. Бо це ж великі роковини, Велике свято Тараса — В ньому вся гордіть України, Вся наша слава і краса. Ми знаємо — Він Україну З неволі духа увільнив. За те, що з неї пута скинув. Він власним щастям заплатив. Тепер ми сильні і бадьорі, Бо не опущені, самі! Хоч Ти пішов від нас між зорі, Твій дух між нами по всі дні. І усміхається з картини До діточок своїх Тарас: “Учіться, діти України, До праці кличу, кличу вас!” РОЗМОВА з КОБЗАРЕМ Віра прибігла зі школи, погладила сірень кого Мурчика, який вибіг їй назустріч, і мовчки примостилася на малому кріселку, де звичайно її котик відбував свою пообідню ’’дрімку”. У вітальні було гамірно. Таткові друзі при йшли послухати, що розказував вуйко Богдан, який вчора приїхав з Івано-Франківська. — Не дуже весело тепер в нашій Україні. По крамницях майже нічого немає, а якщо і є, то дуже дорого коштує. Нема палива для фабрик, пального для автобусів і літаків. Люди наріка ють, а з цього користають наші вороги, які хотіли б повернути наш рідний край до тої страшної неволі, що була колись. Віра не могла довго слухати таких страшних вісток, і спостережливий вуйко Богдан завважив почервоніле личко та сльози у сірих оченятах дівчинки, що старалася непомітно вибігти до своєї кімнати. Він перервав розмову і звернувся до своєї сестри Соні, Віриної мами: — Цікава дитина. Здається, ніби гралася з котиком і не звертала уваги ні на що, а зрозу міла, про що йшла мова! — Так, — сказала пані Соня, — Віра — розумна дівчинка, а до того ще має свій секрет. Вона дуже любить і радо деклямує вірші Тараса Шевченка у школі і вдома, перед його порт ретом. Коли ще була зовсім маленькою, де- клямувала: Тече вода з-під явора Яром на долину. Пишається над водою Червона калина. Або: На розпутті кобзар сидить Та на кобзі грає... і багато інших віршів. Коли була вже старша — любила ставати перед портретом Кобзаря, який висить на стіні в її кімнатці, та про щось тихо його питала. Коли Україна проголосила неза лежність, Вірочка раділа разом з нами: ’’Знаєш, матусю, сталося так, як сказав Тарас Шевченко: ’НАШЕ ЖИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ 1993 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top