Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ГАННА ГАЙВОРОНСЬКА БОГ Я бачила Бога. В тумані до п’ят Ходив, наче лунь, Між наморених хат. Дощем у шибки мовчазні дріботів. Ніхто і не відав, чого він хотів. А люди гадали: якийсь дідуган Старцює і гроші складає в гаман. Сікли матюгами і злістю товкли, Були аж зелені від тої хули. Заплакав Всевишній. Узяв його страх: "Щось Боже лишилось у ваших серцях? Людей відрізняє від мавп доброта, — Чи люди не ті, чи плянета не та? Я землю квітучу для вас сотворив, І поле вам виткав, і степ простелив, Джерельними ріками обперезав, І звіра, і птаха до вас посилав. Ви в ріки плювали й кривавили світ, Від диму чадного в дірках небозвід. У храмах святих поробили хліви — Й плодили бездухих з тії сіряви. Ви глави стинали із білих церков, На вас материнська і братова кров. І знищені голодом в стиглих житах, І підла підступність по ваших хатах. 0 ні! Ви не святість свою берегли — У кубла свої, що тяглось, те й тягли, 1 заповідь Божую ”Не укради" Пустили за плином гнилої води. Ви все продали за шматок ковбаси. То хто ж ви? Чи люди? І я хто єси?...” ...А дощ старчі плечі шмагав батогом. Бог плакав, обстукував землю ціпком. Навколо ні вогника, ані душі, Вовтузився черв земляний в шпориші. В моєї хатини паркану нема — Лиш вітер цілющий в обіймах трима — Кудлатий і свіжий, мов протяг з грудей, У скромній світлиці немає дверей. Заходь, Боже праведний, в затишок мій Зігрій сиву душу і руки зігрій... Ми довго мовчали... Аж тьмарився зір... Повір нам, Всевишній. Востаннє повір. Ми зійдем у часі, у жилах трави, Збудуєм по землях прекрасні церкви. Молитись Тобі навчимо діточок, Очистим замулені душі річок, І святість соборну в собі зведемо, І землю в наругу уже не дамо! Ганна Гайворонська — член Спілки письменників України, редактор єдиної в Луганській області україномовної газети "Кам’яний брід”. Графіка Богдана Бардецького Graphics by Bohdan Bardetsky ’’НАШЕ ЖИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ 1993 1
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
