Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ГАННА ГАЙВОРОНСЬКА БОГ Я бачила Бога. В тумані до п’ят Ходив, наче лунь, Між наморених хат. Дощем у шибки мовчазні дріботів. Ніхто і не відав, чого він хотів. А люди гадали: якийсь дідуган Старцює і гроші складає в гаман. Сікли матюгами і злістю товкли, Були аж зелені від тої хули. Заплакав Всевишній. Узяв його страх: "Щось Боже лишилось у ваших серцях? Людей відрізняє від мавп доброта, — Чи люди не ті, чи плянета не та? Я землю квітучу для вас сотворив, І поле вам виткав, і степ простелив, Джерельними ріками обперезав, І звіра, і птаха до вас посилав. Ви в ріки плювали й кривавили світ, Від диму чадного в дірках небозвід. У храмах святих поробили хліви — Й плодили бездухих з тії сіряви. Ви глави стинали із білих церков, На вас материнська і братова кров. І знищені голодом в стиглих житах, І підла підступність по ваших хатах. 0 ні! Ви не святість свою берегли — У кубла свої, що тяглось, те й тягли, 1 заповідь Божую ”Не укради" Пустили за плином гнилої води. Ви все продали за шматок ковбаси. То хто ж ви? Чи люди? І я хто єси?...” ...А дощ старчі плечі шмагав батогом. Бог плакав, обстукував землю ціпком. Навколо ні вогника, ані душі, Вовтузився черв земляний в шпориші. В моєї хатини паркану нема — Лиш вітер цілющий в обіймах трима — Кудлатий і свіжий, мов протяг з грудей, У скромній світлиці немає дверей. Заходь, Боже праведний, в затишок мій Зігрій сиву душу і руки зігрій... Ми довго мовчали... Аж тьмарився зір... Повір нам, Всевишній. Востаннє повір. Ми зійдем у часі, у жилах трави, Збудуєм по землях прекрасні церкви. Молитись Тобі навчимо діточок, Очистим замулені душі річок, І святість соборну в собі зведемо, І землю в наругу уже не дамо! Ганна Гайворонська — член Спілки письменників України, редактор єдиної в Луганській області україномовної газети "Кам’яний брід”. Графіка Богдана Бардецького Graphics by Bohdan Bardetsky ’’НАШЕ ЖИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ 1993 1
Page load link
Go to Top