Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ЛІТЕРАТУРНИЙ КОНКУРС Комісія Фонду СУА ім. Лесі і Петра Ковалевих пригадує шановним авторам про проголошення чергового конкурсу. Проголошуємо літературний конкурс на істо ричну повість або оповідання. Тему можна взяти з будь-якого періоду історії України. Термін конкурсу: 31 грудня 1993 року. Твори повинні бути написані на друкар ській машинці у трьох примірниках. Допускаються до конкурсу теж твори, які вийшли друком у 1991 і 1992 роках. Твори, підписані псевдонімом, повинні мати залучену коверту з прізвищем автора. Склад жюрі й сума нагород будуть подані пізніше. Твори слід надсилати на адресу: UKRAINIAN NATIONAL WOMEN’S LEAGUE OF AMERICA, INC. 108 SECOND AVE. NEW YORK, N. Y. 10003 ВАСИЛЬ СКУРАТІВСЬКИЙ ПІВСТОЛІТТЯ НА ЧЕРНЕЧІЙ ГОРІ Кожен, кому траплялася нагода бувати на Україні, в Каневі, не міг оминути скромну могилу на пере хресті трьох доріг Тарасової гори. У затишку густих дерев, на кам’яному, повитому хрещатим барвінком підмурівку, видніє напис: ’’Тут похований Іван Ядлов- ський, який доглядав могилу Т. Г. Шевченка з 1883 по 1933 рік’’. Для багатьох особа Івана Ядловського тривалий час лишалася маловідомою, оскільки в скупих бібліо графічних довідках лише даються короткі відомості про те, що канівський міщанин І. Ядловський виявив бажання оберігати Кобзареву могилу і упродовж пів століття був її незмінним охоронцем. Проте останнім часом, завдяки невтомним пошукам працівників Ка нівського музею Тараса Шевченка, пощастило зібра ти рідкісну інформацію про життя цієї людини. З неопублікованих щоденників дореволюційного письменника, громадського діяча й літописця Шев- ченкової могили В. Гнилосирова дізнаємося, що у квітні 1884 року ’’порішили пустити в сусіди в хату сім’ю канівського міщанина Івана Ядловського, чоло віка 34 літ, трохи грамотного, бадьорого, з толком у голові, бо він собі швець, розуміє і коло садовини, має жінку і п’ятеро дітей...” Разом з цим документом зберігається й письмова угода між троюрідним бра том Тараса Шевченка Варфоломієм Шевченком та Іваном Ядловським, за якою останній обіцяв ’’три мати могилу в цілісності, чистоті й ошатності, заса джувати всю садибу маленькими деревцями глоду в три ряди й, коли вони підростатимуть на півтора аршини висотою, підстригати їх так, щоб створю вався із них живопліт; засадити всю садибу фрук товими деревами, кущами й квітами, поливати їх і оберігати од всіляких псувань та пошкоджень”. За умовою І. Ядловський мав відслужити п’ять сезонів, отримуючи щорічно по ЗО карбованців. Однак, він залишився на своєму посту до самої смерти, зберіга ючи священну могилу впродовж півстоліття. Відвідувачі могили Тараса Шевченка часто за питують: чи зустрічався Іван Ядловський з поетом. Сучасники стверджують, що так. 1859 року Тарас Шевченко приїздив до Канева, аби підшукати місце для майбутнього помешкання. Випадкова зустріч справила на дітлаха надзвичайно велике враження, і він зацікавився творчістю Кобзаря, вивчивши напа м’ять більшість його віршів. Оселившись на Чернечій горі, Іван Ядловський вирощував і висаджував фруктові дерева та квіти, був і водоношею, і єдиним екскурсоводом. Його хата перетворилася у своєрідний готель, де зупи нялися відвідувачі, котрі з усіх-усюд приїздили від дати шану великому Кобзареві. Для них Іван Ядлов ський влаштовував безплатні обіди, чинив прино шене взуття. Той же В. Гнилосиров згадує: ”3 ран ньої весни й до пізньої осени... задля посетителів держить і баштанець, сало, борошно, курку іноді й корівку, і пшоно, або й мнясиво”. Запрошуючи на відпочинок, він виносив у сад спеціяльно прибрані ним самовари, частуючи гостей чаєм, розповідав присутнім про Шевченка, читав йо 16 НАШЕ ЖИТТЯ", БЕРЕЗЕНЬ 1993 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top