Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Обрядові хустки з Полтавщини, с. Шилівка, 20 роки XIX cm. З архіву мистця Юрія Павловича. Ceremonial head kerchiefs from Poltava Region, village of Shyiivka. 1920s. From the archives of Yurij Paviovych. Починається зі звичайного приходу сусідки, куми, яка, вітаючись в хаті, каже: ”Помагай-бі, кумо!" Госпо диня відповідає: "Дай, Боже, здоров’я! Та будьте здорові з Масницею’’. А друга відповідає: "Дякую! Та будьте і ви здорові”. Тоді господиня починає імітувати болі породіллі, вилазить на піч і стогне. Жінка хутенько біжить по сусідку, яка обирається за ”бабу-повитуху". Та при ходить і з усіма примовляннями імітує народження і приймання від породіллі хлопчика, якому дається ім’я ’’Колодій”. Це звичайно буває дерев’яне полінце. Тепер уже починають справляти народження. Господар клопочеться про горілку, жінки — про страви. Далі знову гра-імітація. У ’’породіллі” не справно в середині, болить живіт. "Баба” починає її лікувати, примовляючи: ”На великі гори, на великі скали! Тут тобі не бувати, червоної крівці не видати! Пху-пху-пху! Біг пес через попів овес, як біг, то обросився; вибіг на шлях — обтрусився; пху-пху-пху! Щезни, пропади, та до мене не ходи!” "Породілля” продовжує стогнати, тоді кличуть діда-знахаря. Приводять його і він "лікує” за своїми рецеп тами. Ставить на крижі ’’породіллі" горщик, який розбиває макогоном. Жінка схоплюється, в хаті весе лощі і знову продовжується гулянка. Наявність таких давніх жанрів фолкльору як імітація родів, викорис тання примовлянь і замовлянь, свідчить про досить архаїчні елементи звичаю, рудименти якого зберег лися до 20-х років нашого століття. В окремих районах Східнього Поділля Колодія прикрашали до хрестин квітами, стрічками, а на обряді його поховання і спалювання імітували обря довий плач над ним. Очевидно, ми маємо у цих звичаях давній пережиток спалювання зображення зими. Сам Колодій виступав символом такого зобра ження. Ще однією характерною особливістю української Масниці був звичай, досить поширений на Україні, — "чеплення" (прив’язування) колодки (поліна) до ноги парубка чи дівчини, як засіб покарання за те, що вони у м’ясниці не одружилися, не виконали своєї місії до продовження роду. "Покарані” мали відку питися горілкою і тоді, складаючись, робили великі вечорниці. На Полтавщині, Уманщині зберігалася тільки назва звичаю "вчепити колодку”, а в реаль ності (з кінця XIX століття) неодруженим дівчатам або хлопцям чіпляли до руки стрічку чи хустину. В деяких же селах Поділля хлопець тільки приносив до дівчини горілку і подарунок, вона готувала вече рю, що також вважалося ’’вчепив” колодку. Дівчина за це мала вишити парубкові до Великодня хусточку і написати три — сім писанок. Таке віддарування мало назву ’’віддати колодку”. На Рівенщині хустину чіпляли дівчата парубкам, що не одружилися, за що ті мали пригощати дівчат. У свою чергу дівчата це "пригощання", або могорич, відплачували на Великдень "волочільним” — парою писанок. На Тернопільщині колодку віддавали також пи санками на другий день Великодня, в "обливаний” понеділок. Коли хлопець заходив з відром води, щоб облити дівчину, вона швиденько намагалася випередити його і кидала у воду дві писанки паруб кові. Звичай чіпляння символічної (а колись, мабуть, справжньої) колодки, як кара за те, що молоді люди не створили сім’ї у м’ясниці, був відомий у західніх та південних слов’ян з відмінними і характерними для них національними рисами. Сама назва "колодка” походить, очевидно, від давнього знаряддя покарання злочинця — ’’закову вання в колоду”. Важливим компонентом обрядовости Масниці на ’’НАШЕ ЖИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ 1993 13
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
