Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Обрядові хустки з Полтавщини, с. Шилівка, 20 роки XIX cm. З архіву мистця Юрія Павловича. Ceremonial head kerchiefs from Poltava Region, village of Shyiivka. 1920s. From the archives of Yurij Paviovych. Починається зі звичайного приходу сусідки, куми, яка, вітаючись в хаті, каже: ”Помагай-бі, кумо!" Госпо диня відповідає: "Дай, Боже, здоров’я! Та будьте здорові з Масницею’’. А друга відповідає: "Дякую! Та будьте і ви здорові”. Тоді господиня починає імітувати болі породіллі, вилазить на піч і стогне. Жінка хутенько біжить по сусідку, яка обирається за ”бабу-повитуху". Та при ходить і з усіма примовляннями імітує народження і приймання від породіллі хлопчика, якому дається ім’я ’’Колодій”. Це звичайно буває дерев’яне полінце. Тепер уже починають справляти народження. Господар клопочеться про горілку, жінки — про страви. Далі знову гра-імітація. У ’’породіллі” не справно в середині, болить живіт. "Баба” починає її лікувати, примовляючи: ”На великі гори, на великі скали! Тут тобі не бувати, червоної крівці не видати! Пху-пху-пху! Біг пес через попів овес, як біг, то обросився; вибіг на шлях — обтрусився; пху-пху-пху! Щезни, пропади, та до мене не ходи!” "Породілля” продовжує стогнати, тоді кличуть діда-знахаря. Приводять його і він "лікує” за своїми рецеп тами. Ставить на крижі ’’породіллі" горщик, який розбиває макогоном. Жінка схоплюється, в хаті весе лощі і знову продовжується гулянка. Наявність таких давніх жанрів фолкльору як імітація родів, викорис тання примовлянь і замовлянь, свідчить про досить архаїчні елементи звичаю, рудименти якого зберег лися до 20-х років нашого століття. В окремих районах Східнього Поділля Колодія прикрашали до хрестин квітами, стрічками, а на обряді його поховання і спалювання імітували обря довий плач над ним. Очевидно, ми маємо у цих звичаях давній пережиток спалювання зображення зими. Сам Колодій виступав символом такого зобра ження. Ще однією характерною особливістю української Масниці був звичай, досить поширений на Україні, — "чеплення" (прив’язування) колодки (поліна) до ноги парубка чи дівчини, як засіб покарання за те, що вони у м’ясниці не одружилися, не виконали своєї місії до продовження роду. "Покарані” мали відку питися горілкою і тоді, складаючись, робили великі вечорниці. На Полтавщині, Уманщині зберігалася тільки назва звичаю "вчепити колодку”, а в реаль ності (з кінця XIX століття) неодруженим дівчатам або хлопцям чіпляли до руки стрічку чи хустину. В деяких же селах Поділля хлопець тільки приносив до дівчини горілку і подарунок, вона готувала вече рю, що також вважалося ’’вчепив” колодку. Дівчина за це мала вишити парубкові до Великодня хусточку і написати три — сім писанок. Таке віддарування мало назву ’’віддати колодку”. На Рівенщині хустину чіпляли дівчата парубкам, що не одружилися, за що ті мали пригощати дівчат. У свою чергу дівчата це "пригощання", або могорич, відплачували на Великдень "волочільним” — парою писанок. На Тернопільщині колодку віддавали також пи санками на другий день Великодня, в "обливаний” понеділок. Коли хлопець заходив з відром води, щоб облити дівчину, вона швиденько намагалася випередити його і кидала у воду дві писанки паруб кові. Звичай чіпляння символічної (а колись, мабуть, справжньої) колодки, як кара за те, що молоді люди не створили сім’ї у м’ясниці, був відомий у західніх та південних слов’ян з відмінними і характерними для них національними рисами. Сама назва "колодка” походить, очевидно, від давнього знаряддя покарання злочинця — ’’закову вання в колоду”. Важливим компонентом обрядовости Масниці на ’’НАШЕ ЖИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ 1993 13
Page load link
Go to Top