Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
та інші дали реалістичний опис таборового життя та репресій, якими переслідувано в’язнів сумління. Згодом цей текст разом з іншими документами нам, удвійку з дочкою Катериною, вдалося видати книжкою у широковідомій суспільно-політичній серії (’’Politische Gefangene in der Sowjetunion”, Miinchen 1976). Контакт з німецькою групою Амнестії, що адоп тувала Івана Світличного, ми нав’язали десь в поло вині 1970-их років: я двічі виступала в їх містечку Шіферштадт над Райном з доповідями, щоб познайо мити їх з культурно-політичною ситуацією на Україні, а коли в 1983 р. появилася — завдяки старанням професора Льва Копелева — наша, видана разом з дочкою Мариною, збірка перекладів поезій І. Світ личного, Є.Сверстюка та В. Стуса ’’Angst ich bin dich losgeworden — Ukrainische Gedichte aus der Verban- nung (Hamburg 1983), група з Шіферштадту влашту вала малий літературний вечір, на якому познайом лено присутніх із творчістю І. Світличного. Вліті 1978 р. Іван Світличний прибув на заслання в Алтайський край. Нам вдалося роздобути неза баром його адресу, і тоді й розпочалося наше листу вання. На жаль, деякі листи пропадали, але порівняно з ранішими роками перебування в таборі, можливості листовного спілкування на засланні були просто ’’ідеальні”. Першого листа зі заслання Іван написав 15 вересня 1978 р. Написаний на 14-ох сторінках зошитового формату, цей лист містить прецікаві пасуси, що не без значення для характеристики його особистости та творчости. Наведу деякі уривки з цього першого листа: ’’Мою ситуацію, судячи з Вашого листа та з листів Ваших друзів у Штатах та Канаді, Ви знаєте. Місце мого прожиття я не вважаю з найгірших; навпаки, якщо порівнювати з умовами життя моїх друзів і колеґ (а все в світі порівняльне), то моя ситуація — з найкращих. Район, де я живу, високогірний, чисте повітря, тиск для моїх спазмів головних судин на багато сприятливіший, ніж на Уралі; помешкання мені дали пристойне (дві кімнати, або кімната й кухня — після попередніх моїх більш як скромних житлових умов — це здається надмірним буржуйством); посада моя — сторож у ПМК — цілком посильна навіть і для теперішнього мого стану. Пишу: навіть і для теперіш нього стану, — бо Ви, мабуть, знаєте: з січня до травня я лежав у лікарні, хворів на небезпечну недугу — сиворотковий гепатит, а недуга ця небезпечна не так своїм перебігом, як наслідками; минуло вже стільки часу, умови життя мої значно покращали, а я все ще почуваюся виснаженим і знесиленим, мов після молотьби ціпом, і не тільки серйозних фізичних вправ робити не можу, але не можу пристойними порціями ні читати, ні писати, а це для мене найгірше: я змалку привчений до постійної і серйозної праці, праця для мене (певна річ улюблена) — не мус, а життєва необхідність і найбільша життєва насолода, без неї я просто не почуваюся людиною, — Ви тепер можете легко уявити мій стан, коли я цієї насолоди великою мірою позбавлений. Скільки цей стан трива тиме — невідомо, але мені не хочеться вірити, що це дуже надовго чи й назавжди, що це може старість: я до цього не готовий і такого варіянту всерйоз спри йняти не можу, на духу я не занепадаю, навпаки, попри все те у мене переважає настрій піднесений, оптимістичний [...] — і щоб Ви мали уявлення про ці мої настрої, наводжу Вам такий кандідівський, соц- реалістичний вірш, наслідування Верленові (його вірш ’’Позаяк” мені так сподобався, що я його в 1974 р. — також не в кращий для мене час — пе реклав, але перекладу при собі вже не маю або не можу знайти серед маси моїх паперів) — у мене є цілий цикл наслідувань поетам різних країн і часів [...] загалом цикл називається ’’Варіяції на виспівані теми”. Отже, соцреалістичне наслідування Верленові через 4 роки після перекладу”. Ми не будемо наводити цього вірша: зацікавле ний читач може його знайти на 95 стор. у київській збірці (Іван Світличний, ’’Серце для куль і для рим. Поезії, поетичні переклади, літературно-критичні стат ті”, Київ, 1990, 580 стор.), хоч у дещо іншому варіянті. Вірш ’’Позаяк” начислює 16 чотирирядкових строф, різниці виступають у 14-ох рядках. Як приклад на водимо перший рядок початку вірша: (1) Позаяк вже сонце, позаяк весна вже (2) Позаяк світає, позаяк весна вже. (Перший приклад з листовного варіянту, написа ного 1978 p.). Про сам вірш можна сказати двома словами, що це хвала життю всупереч всьому важкому, свідомість, що: Доля — не прокляття і не милість Божа. Доля — ми самі у високосний час. Одночасно цей вірш — це поетичне освідчення другові спільної долі, що без вагань поруч крокує вибраним шляхом, і коли б одного з них не стало, то цей друг понесе естафету далі. Іван Світличний продовжує листа такими слова ми: ’’Бачите, які настрої? А написано це через місяць від початку хвороби, 19-23 лютого, коли я тільки-но прочунявся від кризового стану — і зараз я пере читую, трохи дивуюся, що написано це було саме в такому стані, але це мій переважний настрій, неправ ди в цих словах немає. І такий настрій був не тільки в мене, але в більшості мого товариства. Зараз колишні умови для мене минули, думаю про ці роки — і почуття жалю чи втрати не маю зовсім і навіть здається мені, що ті роки були далеко не з гірших у моєму житті. Тому коли мені зараз 1 0 ’’НАШЕ ЖИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ 1993 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
