Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
та інші дали реалістичний опис таборового життя та репресій, якими переслідувано в’язнів сумління. Згодом цей текст разом з іншими документами нам, удвійку з дочкою Катериною, вдалося видати книжкою у широковідомій суспільно-політичній серії (’’Politische Gefangene in der Sowjetunion”, Miinchen 1976). Контакт з німецькою групою Амнестії, що адоп тувала Івана Світличного, ми нав’язали десь в поло вині 1970-их років: я двічі виступала в їх містечку Шіферштадт над Райном з доповідями, щоб познайо мити їх з культурно-політичною ситуацією на Україні, а коли в 1983 р. появилася — завдяки старанням професора Льва Копелева — наша, видана разом з дочкою Мариною, збірка перекладів поезій І. Світ личного, Є.Сверстюка та В. Стуса ’’Angst ich bin dich losgeworden — Ukrainische Gedichte aus der Verban- nung (Hamburg 1983), група з Шіферштадту влашту вала малий літературний вечір, на якому познайом лено присутніх із творчістю І. Світличного. Вліті 1978 р. Іван Світличний прибув на заслання в Алтайський край. Нам вдалося роздобути неза баром його адресу, і тоді й розпочалося наше листу вання. На жаль, деякі листи пропадали, але порівняно з ранішими роками перебування в таборі, можливості листовного спілкування на засланні були просто ’’ідеальні”. Першого листа зі заслання Іван написав 15 вересня 1978 р. Написаний на 14-ох сторінках зошитового формату, цей лист містить прецікаві пасуси, що не без значення для характеристики його особистости та творчости. Наведу деякі уривки з цього першого листа: ’’Мою ситуацію, судячи з Вашого листа та з листів Ваших друзів у Штатах та Канаді, Ви знаєте. Місце мого прожиття я не вважаю з найгірших; навпаки, якщо порівнювати з умовами життя моїх друзів і колеґ (а все в світі порівняльне), то моя ситуація — з найкращих. Район, де я живу, високогірний, чисте повітря, тиск для моїх спазмів головних судин на багато сприятливіший, ніж на Уралі; помешкання мені дали пристойне (дві кімнати, або кімната й кухня — після попередніх моїх більш як скромних житлових умов — це здається надмірним буржуйством); посада моя — сторож у ПМК — цілком посильна навіть і для теперішнього мого стану. Пишу: навіть і для теперіш нього стану, — бо Ви, мабуть, знаєте: з січня до травня я лежав у лікарні, хворів на небезпечну недугу — сиворотковий гепатит, а недуга ця небезпечна не так своїм перебігом, як наслідками; минуло вже стільки часу, умови життя мої значно покращали, а я все ще почуваюся виснаженим і знесиленим, мов після молотьби ціпом, і не тільки серйозних фізичних вправ робити не можу, але не можу пристойними порціями ні читати, ні писати, а це для мене найгірше: я змалку привчений до постійної і серйозної праці, праця для мене (певна річ улюблена) — не мус, а життєва необхідність і найбільша життєва насолода, без неї я просто не почуваюся людиною, — Ви тепер можете легко уявити мій стан, коли я цієї насолоди великою мірою позбавлений. Скільки цей стан трива тиме — невідомо, але мені не хочеться вірити, що це дуже надовго чи й назавжди, що це може старість: я до цього не готовий і такого варіянту всерйоз спри йняти не можу, на духу я не занепадаю, навпаки, попри все те у мене переважає настрій піднесений, оптимістичний [...] — і щоб Ви мали уявлення про ці мої настрої, наводжу Вам такий кандідівський, соц- реалістичний вірш, наслідування Верленові (його вірш ’’Позаяк” мені так сподобався, що я його в 1974 р. — також не в кращий для мене час — пе реклав, але перекладу при собі вже не маю або не можу знайти серед маси моїх паперів) — у мене є цілий цикл наслідувань поетам різних країн і часів [...] загалом цикл називається ’’Варіяції на виспівані теми”. Отже, соцреалістичне наслідування Верленові через 4 роки після перекладу”. Ми не будемо наводити цього вірша: зацікавле ний читач може його знайти на 95 стор. у київській збірці (Іван Світличний, ’’Серце для куль і для рим. Поезії, поетичні переклади, літературно-критичні стат ті”, Київ, 1990, 580 стор.), хоч у дещо іншому варіянті. Вірш ’’Позаяк” начислює 16 чотирирядкових строф, різниці виступають у 14-ох рядках. Як приклад на водимо перший рядок початку вірша: (1) Позаяк вже сонце, позаяк весна вже (2) Позаяк світає, позаяк весна вже. (Перший приклад з листовного варіянту, написа ного 1978 p.). Про сам вірш можна сказати двома словами, що це хвала життю всупереч всьому важкому, свідомість, що: Доля — не прокляття і не милість Божа. Доля — ми самі у високосний час. Одночасно цей вірш — це поетичне освідчення другові спільної долі, що без вагань поруч крокує вибраним шляхом, і коли б одного з них не стало, то цей друг понесе естафету далі. Іван Світличний продовжує листа такими слова ми: ’’Бачите, які настрої? А написано це через місяць від початку хвороби, 19-23 лютого, коли я тільки-но прочунявся від кризового стану — і зараз я пере читую, трохи дивуюся, що написано це було саме в такому стані, але це мій переважний настрій, неправ ди в цих словах немає. І такий настрій був не тільки в мене, але в більшості мого товариства. Зараз колишні умови для мене минули, думаю про ці роки — і почуття жалю чи втрати не маю зовсім і навіть здається мені, що ті роки були далеко не з гірших у моєму житті. Тому коли мені зараз 1 0 ’’НАШЕ ЖИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ 1993 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
