Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ПОСМЕРТНІ ЗГАДКИ У четвер, 14 травня 1992 року, після довгої та тяжкої недуги відійшла у віч ність на 96-му році трудолюбивого життя довголітня і заслужена членка 5-го Відділу СУА у Дітройті Агафія Галишин. Народилася Агафія 1896 року в Га личині, на Тернопільщині. До Америки приїхала у 1920 році молодою дівчи ною. Вийшла заміж за Павла Гали- шина. Подружжя мало двох синів і дочку, яким дали релігійне виховання. Агафія Галишин відзначалася ла гідною вдачею. Любила свою церкву і народ, з якого вийшла. Підтримувала церковні та громадські організації. Включилася до праці у Сестрицтві при церкві Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії у Гемтремку. Була також однією з засновниць 5-го Відділу СУА і багато праці вклала в нього як фінан сова секретарка. На святкуванні 50-ліття 5-го Відділу у 1983 році була відзначена грамотою Почесної членки за заслуги довголіт ньої та прикладної праці для СУА. В Окружній управі вона була членкою контрольної комісії. У похоронних Богослуженнях 16 травня членки Відділу взяли численну участь, щоб молитвами відпровадити покійну на місце вічного відпочинку, на цвинтар Монт Олівет. Замість квітів на могилу покійної, зложили 100 дол. на Пресовий Фонд журналу ’’Наше Життя”. У глибокому смутку покійна зали шила сина з родиною, невістку-вдову по другому синові та троє внуків. Один внук Іван Винницький якраз в тому часі закінчив богословські студії. Управа і членки 5-го Відділу СУА. 24 жовтня 1992 року відійшла у вічність почесна голова і довголітня членка Управи 64-го Відділу СУА св. п. Марія Даниш, яку на Панахиді прощала колишня голова Відділу Хрис- тя Навроцька такими словами: ’’Одним з найважчих завдань є прощати людину у вічну дорогу, а тим більше когось, хто був близький, когось, з ким єднала спільна праця, спільні ідеї та приязнь. Маруся Даниш — це людина, яка не мала ворогів, людина, яку любили і шанували всі, хто з нею працював і хто її знав. Народилася вона у свяще- ничій родині о. Бадана в Завадці біля Турки. Гімназію закінчила в Перемишлі і почала студіювати медицину у Кра ківському університеті. Була активна в студентській громаді, і коли польська влада почала переслідувати українсь ких студентів у зв’язку з політичними процесами, її заарештували. В 1938 р. Маруся вийшла заміж за д-ра Тараса Даниша. Прийшов час, коли треба було покидати рідні землі, і родини Данишів та Баданів вирушили на Захід і зупинилися в Австрії, де проживали з маленькою Ромою до виїзду до Америки. Тут прийшла на світ друга доня, Наталя. Коли Таті було 6 років, звалився важкий удар на Мару сю — помер д-р Даниш (1957). Вона залишилася сама з малими дітьми. Єдину підтримку мала від свого брата д-ра Богодара Бадана. Маруся працювала і виховувала дочок, дала їм високу освіту, впоїла в них знання про далеку Україну та лю бов до неї. Коли обставини дозволили, Маруся Даниш увійшла в громадську працю у 64-му Відділі СУА. Від 1965 р. вона була членкою управи Відділу, займала пости в імпрезовій, виховній, пресовій референтурах, була кореспонденцій ною секретаркою, заступницею голови, врешті від 1971 до 1974 і від 1977 до 1979 року очолювала Відділ. У 35-ліття 64-го Відділу одержала почесне голов- ство. Під час її головування Відділ дістав перше відзначення за дуже ус пішну працю для організації. Грамоту одержала голова на XVIII Конвенції СУА. Від 1980 року була фінансовою секретаркою і як всю іншу працю ви конувала і це доручення взірцево. Зав жди допомагала у комісіях імпрезовій та господарській і ніколи не відмов ляла. На Марусю можна було числити. З рамени СУА входила як член до управи Українського Музею, для роз будови якого віддала дуже багато пра ці. Організувала добровольців на чер гування в Музеї та до тимчасової праці для висилки каталогів, карток тощо. Разом з комісією приготовляла при йняття при нагодах виставок чи до повідей. Тому від Українського Музею прощав покійну д-р Осип Данко. В тому ж часі Маруся пережила другу велику втрату — несподівано помер її єдиний брат. Незважаючи на важкі удари долі, вона корилася Божій волі, бо була глибоко віруюча і в пов ному значенні того слова християнкою. Може за це Бог винагородив її чудо вими внуками, які до кінця її життя були для неї розрадою. Раділа ними, переживала з ними усі радості і була горда, що двоє з них вже є в новацтві. Сьогодні для нас усіх важкий день, бо українська громада, зокрема СУА та Український Музей, втратили таку цінну членку, яку годі буде заступити. Хто мав приємність і честь працювати з Марусею Даниш — цінив її за високу особисту культуру: скромність, точ ність, вироблене почуття відповідаль- ности та велике зрозуміння завдань діяспори для збереження української ідентичности на чужині, зокрема куль турних надбань. Як важко приходиться мені про щати дорогу Марусю, але вірю, що мої слова — це не трафаретне підкреслен ня латинського прислів’я ”De mortuis aut bene, aut nihil”, бо справді про покійну Марусю можна тільки добре сказати. Прощаю Тебе, дорога Марусю, від голови 64-го Відділу Ніни Самокіш, яка відлетіла сьогодні до Києва на похорон Івана Світличного, від Управи та всіх членок Твого улюбленого Відділу, які глибоко переживають Твій відхід у вічність. Вам, дорогі Ромо, Талю, Стефане і внуки, передаю вислови глибокого спів чуття. Хай Бог дасть Вам силу пере жити це велике горе, а Тобі, наша незабутня приятелько, заявляю, що пам’ять про Тебе завжди буде з нами, бо такої людини не можна забути. Спи спокійно! Вічна Тобі пам’ять!” 36 "НАШЕ ЖИТТЯ”, СІЧЕНЬ 1993 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top