Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
— Що ж треба зробити, щоб допомогти ангелові? — думав він. Розбудив його голос бабуні Наталки: — Принесли обід. їж, Ромчику, бо вистигне! Час подорожі проминув досить швидко. І ось вони вже ідуть вулицями Львова, про який стільки розказували йому, і бабуня радо пояс нювала, що містилося колись у старих гарних будинках, показала прекрасну церкву св. Юра, де спочили великий Митрополит Андрей та Патріярх Йосиф, Високий Замок. А вже коли приїхали до тітки Галі — скільки було радости і цікавих розмов при зустрічі з родиною, яка численно зібралася в маленькому помешканні у Львові. Особливо раділи діти, розпаковуючи подарунки, призначені для них. А коли старші зайнялися серйозною розмовою, Ромко помітив, що діти побігли до другої кім нати і щось там старанно вкладали у невеличку торбу. Навіть Тарасик вкинув туди своє мале сеньке авто. Коли побачили Ромка — вжахну лися, але лише на хвилину і старшенька Оля почала пояснювати: — Знаєш, Ромку, ви нас нині так гарно об дарували і ми дуже раді, але в нас є подруга Катруся, що живе у сусідньому домі зі своєю бабусею, бо батьків у неї немає. Моя мама часом їм носить молоко, хліб. Таких самітних людей і дітей у Львові багато і не всі мають щедру родину в Америці, щоб їм допомагала. Ми небагаті, але хочемо поділитися з Катрусею своїми подарунками. Думаю, що ти і бабця Наталя не будете сердитися, правда? — Ні, — тихо сказав Ромко. Ясно палали свічки на маленькій ялинці при Святій Вечері. Хоч за столом було тісно, але сиділа там, крім гостей з Америки, ще мала худорлява дівчинка Катруся в новому светерку разом зі своєю бабунею. Юля і Андрійко коля дували: Ісусе милий, ми небагаті, Золота й дарів не можемо дати, Та дар цінніший несемо від мира — Це віра серця і любов щира. Ромко довго не міг заснути цього прекрас ного вечора, бо за вікном гомоніли львівські діти, що ходили з Вертепом і колядою. В його голівці снувалися пляни: повернеться додому в Америку і буде збирати забавки від знайомих дітей, кімнати яких переповнені ведмедиками, ляльками, автами та іншими іграшками, — для дітей у Львові. Тоді певно усміхнеться ангел у вишитій сорочці, що сидить на сніжнобілій хмарці. ГАННА ЧЕРІНЬ ВИБИРАЮ ЯЛИНКУ Вже надворі повно снігу Нам насипала зима. Закувала річку в кригу, Ще й метелицю здійма. Не злякає завірюха: Затуляє шапка вуха, Гріють чоботи й кожух — Не боюсь я завірюх! Ми поїдемо на фарму, Де ґаздує мій дідусь. Виберу ялинку гарну — Це ж собі, а не комусь! І високу, і рівненьку, І рясну, і зелененьку, Щоб світилась у вікні, Усміхалася мені. Марта Томенко. Різдвяна карт очка. Україна, 1992 Marta Tomenko. Christmas card. Ukraine, 1992 ’’НАШЕ ЖИТТЯ”, СІЧЕНЬ 1993 35
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
