Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Петрусь виліз на ослін, обома ліктями сперся на скриню і гриз перо. Перед ним лежав лист білого паперу. Видно, збирався писати, та не знав як. Ще ніколи листа не писав, тільки чув, як Ганька татуневі листи з війни читала і як відписувала на них. А тут і думати нема коли, бо мамуні з міста ледь- ледь не видно, а їм не треба знати, що і до кого він пише. Замачав перо, розмахнувся, але в час руку від паперу відняв. Зідхнув... — Ні, так зачинати не можна!.. ’’Великий”, ’’моцний”... всього того замало. Чіхав голову лівою рукою, але нічого мудрого не міг вичіхати. Аж нараз йому очі радісно заблищали. — Найкраще буде так, як в Отче-наші! Перо скрипіло, по папері лазили ’’літери”, як хрущі. ’’Отче наш, іже єси на небесіх!” (Такий великий викличник поставив, як батіг. Хвилину надумувався, чи не зіскробати його ножи ком, але лишив. Най буде!) ’’Свєта йдут (писав далі) — а мама ходе і плачут. Та як не плакати, коли нас тая война так кривдит!” (Відсапнув, прочитав написане і всміхнувся. Доб ре пише. Ану лиш дальше). ’’Колисту, як луснув Гранат у нашу стайню, то корову на двоє роздерло, а телє тепер на ціле село реве”. (Останнє "є” заллялося і виглядало, як ”жид”. Петрусь злизав і написав нове, гарніще). "Через наше село пересунули всі народи, які де є: німці, чехи, москалі, мадяри, навіть турки. По виїдали, що було. Мамуня як зварат кашу, то крупа крупу гонит. Омасти нема на лік. Всі на курічу сліпоту хоруют”. (Слова перлися на папір, як вівці у кошару. Петрусь не міг собі з ними дати раду. Не знав котре пустити, а котре ні). ’’Нашу Ганьку також взяли були мацкалі до вось- ка і казали, що її унтером зробє. Але вже її пустили, і тепер куди ходе, то плаче. Телє реве у стайні, а вона в хаті”. (Таку моцну крапку поставив, що перо затріщало і мало не зломилося. Пробував легше писати). ’’Хіба тілько пожитку, що на квартирі в нас стояв дєчок і навчив мене писати. І тепер я пишу і питаюся, чи таке на Різдво повинно бути? Ні голубців, ні куті, ні навіть запалити в печі нема чим”. (Прочитав останнє речення і такий його туск за серце вхопив, що сльоза капнула на папір. Обтер папір і очі і кінчив:) "Ще якби так татуньо з воська прийшли, то може би що порадили, може би хоч який патик притаскали з ліса, бо я ще малий і не можу. І може би мамуня перестали заводити і кричати на мене за біздурно. Тому то я Тебе прошу, Господи Боже, щоби Ти.казав татуня з воська до нас на свята відпустити, а я, як колись виросту, то таку Тобі свічку в церкві по ставлю, як друк, що дай Боже амінь”. (Відсапнув і хитро усміхнувся. Ладно писав, лиш забув ще сказати, як його татуня звуть). ”А татуньо називаються Федь Крутий, Петровий і служе при наших стрільцях”, — шлюс. Аж задихався. Нелегка річ писати лист та ще до неба. Всунув лист до куверта, лизнув язиком, сплюнув і почав адресувати. Але як?.. Хотів знов так, як в Отченаші, але дав спокій. Написав тільки: "До Пана Бога в небі” і — крапка. (Букви самі перлися вгору, буцім лізли на небо). А тоді дихав на письмо, поки не висохло і сховав до кишені. Щоб лиш мамуня не переймили його по дорозі, побіжить на пошту і кине. it В сусіднім селі наші на кватирі стояли. На фронті трохи втихло, ворога відперли, можна було про свята погадати. У місцевого лікаря старшини на чай приходили. І в карти кинули собі. Приходив також начальник пошти з сусіднього села. Бо яка там тепер пошта? Тільки слави, що скринька коло дверей. ’’НАШЕ ЖИТТЯ”, СІЧЕНЬ 1993 15 ТАКОЖ ЛИСТ БОГДАН ЛЕПКИЙ
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
