Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ВАЛЕНТИНА БОРИСЕНКО ЗБЕРЕЖЕМО ДЛЯ ВСЬОГО СВІТУ Бібліотека Конгресу США взялася допомогти реставрувати і зберегти унікальні записи української народної творчости, зроблені на фотографічних вос кових циліндрах на початку нашого століття. В архіві фопкпьору Бібліотеки Конгресу США. Зліва: д-р Віпьям Голл, Валентина Борисенко, Йосип С. Гікерсон. in the Congressional Library, Folklore archives. Fr. I., William Hall, Valentyna Borysenko, Joseph S. Hickerson. 10 грудня воскові звукові валки привезли з Укра їни до Бібліотеки і з цієї нагоди тут відбувся творчий вечір, на якому виступили амбасадор України у Вашінґтоні Олег Білорус, головний бібліотекар Конг ресової Бібліотеки Джеймс Білінґтон, Марія Ясінська- Мурована, яка надала фінансову підтримку для рес таврації рідкісних записів. З доповідями про унікаль ну колекцію фолкльору виступили доктор Вільям Голл — науковий працівник Українського Наукового Інституту при Гарвардському університеті та Вален тина Борисенко — завідуюча сектором рукописних фондів Інституту мистецтвознавства, фолкльористи- ки та етнології ім. М. Рильського АН України. Унікальність записів полягає, насамперед, у тому, що на багатьох циліндрах містяться записи втраче ного на сьогодні жанру — українських дум, які сягають давніх історичних часів і є великим скарбом слов’янського епосу. Виконували думи, псальми, історичні пісні справжні кобзарі і лірники з Черні гівщини, Харківщини, Полтавщини. Найдавніші записи відносяться до 1904 року, коли була ще жива тради ція кобзарського мистецтва на Україні. Зробив їх відомий художник та мистецтвознавець О. Сластіон. Збирання записів дум, історичних пісень зорганізу вали на Україні письменниця Леся Українка та її чоловік Климент Квітка. Активно зайнявся збиранням української народ ної творчости Кабінет музичної етнографії, який був заснований 10 жовтня 1922 року при Етнографічній комісії Всеукраїнської Академії Наук (1920-1933). Керував роботою Кабінету етномузикологів відомий дослідник К. Квітка. До праці були залучені великі знавці фолкльору М. Гайдай, О. Курило, пізніше В. Харків, Т. Онопа, які зробили дуже цінні записи українських дум та інших жанрів фолкльору за спеці- яльною програмою. Ці унікальні записи є на сьогодні єдиними у світі, зроблені від сліпих кобзарів та лірників на Україні на початку століття. Тепер, коли вони будуть відтворені з фонографічних циліндрів, відреставро- вані і лерезаписані на магнетну стрічку, а згодом на компакт диски, будуть цікаві для дослідників фолк льору не тільки на Україні, але й для всіх, хто цікавиться етнічною музикою у світі. Інститут щиро дякує Бібліотеці Конгресу, праців никам Архіву фолкльору при Бібліотеці, директорові Українського відділу Богданові Ясінському і багатьом іншим людям, які спричинилися до збереження уні кальних записів українського фолкльору. Багатюща скарбниця національної культури, яка зберігається в архіві Інституту мистецтвознавства, фолкльористики та етнології АН України у вигляді манускриптів, фотоілюстрацій, малюнків, фонозапи- сів потребує реставрації і поліпшення умов збері гання. Ми сердечно дякуємо подвижниці на ниві відродження національної культури Марії Ясінській- Мурованій, яка пообіцяла купити і надіслати до нашого архіву безкислотні коверти, папір, коробки для зберігання рукописів. на працю Колесси як його сучасники” (1, т. 12, с. 402). До видання очікуваної книги Леся Українка не дожила всього кілька місяців. Та отой ’’жаль не втишимий” таки передався нам, її нащадкам, на котрих вона покладала великі сподівання. Бо та мертва байдужість до скарбів свого народу ще й досі дає про себе знати, хоч у кожного на вустах шевченківський заповіт — ”і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь”. ’’Нагальність справи рятування дум”, про яку писала Леся Українка, рівнозначно була справою рятування нації, утвердженням її історичної пам’яті, своєрідности естетичного сприйняття світу. І тепер, коли діткнеться до нашого серця виплекана народ ним генієм мелодія, то разом зі звуками бандури, цимбал чи сопілки ми чуємо голос невмирущої поет- КИ - Як солодко грає, Як глибоко крає, Розтинає білі груди, Серденько виймає... (1, т. 5, с. 219). Ялта, 1993 6 ’’НАШЕ ЖИТТЯ", ЛЮТИЙ 1993 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top