Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ОКРУГА СУА ПРОЩАЛА ПОЧЕСНУ ГОЛОВУ ОЛЕНУ КЛИМИШИН У неділю, 25 жовтня, в домівці СУА зібралися членки Окружної Управи і голови відділів, щоб по проїдати почесну голову Олену Климишин, яка пере їжджала з чоловіком д-ром Миколою Климишином до Монт Плізенту, Мічіґен, до дочки Уляни. Коло 25 осіб прощали п. Олену у прикрашеній квітами залі. Це була несподіванка для неї. Соня Гейзен заступала відсутню голову Н. Гевко. Молитвою союзянок і вином на тост розпочали ми скромну зустріч. Пані Олена протягом 40 років займала різні пости —була головою, секретаркою, виховницею молоді, дописувала до "Нашого Життя” та інших часописів (за словами Олі Ласкі, які були дуже зворушливі, наповнені вдячністю і подякою за довголітню працю). Ліда Колодчин розказала про життєвий шлях О. Климишин у 80-ті роки, коли п. Ліда була головою Округи, а п. Олена —секретаркою. Разом вони дуже тісно співпрацювали, а п. Олена завжди надавала велику моральну підтримку, допомагала своїми по радами й ідеями, бо це жінка доброго серця, твердого характеру і велика українська патріотка. Марія Ціса- рук, найкраща приятелька п. Олени і довголітня сусідка, сказала: "Вона — як рідна сестра, що до повнювала мою родину". Оля Гринків, голова 63-го Відділу, до якого належала п. Олена, побажала відпочинку і повернення до нас. О. Лончина приготовила життєпис про п. Олену, в якому сказано: "Олена Климишин, з дому Недзвє- цька, походить з Яворова. Там народилася, ходила до школи, здала матуру в українській гімназії. На лежала до Пласту, її виховником був один з його співосновників Іван Чмола. Пані Олена сама згаду вала, що саме пластові виховні засади не раз по магали їй у критичних моментах життя. До Союзу Українок вступила зразу ж після матури. Союз Укра їнок на рідних землях мав дещо інший характер. Праця проходила головно над піднесенням громад ського вироблення нашої селянки, отже треба було їздити по селах з доповідями. І Олена це радо робила, бо зацікавилася громадським життям. Закінчила правничі студії, але під польським пануванням не було змоги працювати за фахом, тому прийняла посаду в Торговельно-промисловому банку — т. зв. "Промбанк" — у Львові, а згодом зоргані зувала його філію у Стрию. Належала також до Організації Українських Націоналістів і за це була двічі заарештована. В 1939 р. приїхала до Кракова і там одружилася з Миколою Климишином, якого в 1942 р. вивезли до Авшвіцу, а Олена залишилася сама з маленьким сином Зеноном. Після щасливого повернення з концентраційного табору родина Кли- мишиних виїхала до Мюнхену, а в 1949 р. — до Дітройту. Пані Олена стала членкою 26-го Відділу, а в 1953 р. під час X Конвенції СУА, що відбулася в Дітройті, виголосила доповідь на виховні теми і стала виховною референткою Централі. Саме виховна ділянка була в неї завжди на першому місці. Вже тоді вона розуміла, що тільки через відповідне виховання дитини ми зможемо зберегти себе як народ, а не розійтися і пропасти в чужому морі. Наполеглива праця виховної референтки (дві каденції) принесла численні успіхи: організовуються нові світлички, видається співаник для дітей, редагу ється сторінка "Наші світлички" в "Нашому Житті”, часто появляються інформації і дописи у "Свободі”, влаштовуються виховні конференції та семінари. Це лише дуже поверховий перелік діяльности п. Олени. Виховна референтура не була єдиним постом для неї, бо ще були головства — Окружної Управи, 63-го Відділу, пост секретаря. Тут треба згадати постійні дописи до "Дітройтських Новин” про діяльність нашої організації, а також співредакторство ’’Ювілейної книги” з нагоди 50-ліття нашої Округи та редагування сторінок про СУА до дітройтської "Ювілейної книги 1000-ліття". А тепер погляньмо на п. Олену, як приватну людину. Ми всі знаємо, що доля не оберігала п-ва Климишиних перед великими ударами. Ми можемо тільки подивляти з якою гідністю і як достойно вони вміли сказати: "Да будет воля Твоя!” Це тільки доказ надзвичайної глибокої віри та шляхетности. Але крім особистих трагедій були ще громадські неприємності та клопоти, проте п. Олена завжди вміла поставити добро організації понад людські непорозуміння. Для нас це чудовий приклад для наслідування!” На закінчення О. Лончина сказала, звертаючись до О. Климишин: ’’Дорога пані Олено! Ціле своє життя Ви працювали і жили для України, і нині можете бути певні, що доложили не одну цеглинку до будови нашої вільної України!.. А тепер, коли Ви їдете до своєї доні, прошу тішитися нею та від почивати, бо Ви цілком на цей відпочинок заслужили! А ми завжди будемо Вас згадувати як надзвичайну посестру-союзянку і чекати на Ваш приїзд в гості”. Почалася смачна перекуска. Пані Олена була зворушена такою несподіваною прощальною зуст річчю. Соня Гейзен подякувала всім за присутність на ній. А д-р Микола Климишин запропонував огля нути відео з поїздки по Україні, де побував цього року і відвідав своє рідне село. Передано подарунок для п-ва Климишиних: різьбу на дереві. На цьому закінчено прощання дорогих О. і М. Климишиних. На руки голови Н. Гевко вже надійшла подяка-карточка за гарну несподіванку. Олена Панчак, пресова референтка. 26 "НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛЮТИЙ 1993 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top