Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО Пам’ятник на могилі Василя Симоненка у Черкасах. Фото Р. Хом’яка. A monument at the grave of Vasyl Symonenko in Cherkasy. Photo: R. Chomiak. він вирушатиме в життєву дорогу. Слова, які поет вкладає матері в уста, що кожна людина має тільки одну Батьківщину, одну рідну хату і матір, запали глибоко в серця ровесників і тих, що прийшли після них. І немов малюючи долю власної матері, але не зовсім конкретно її, як знаємо з розмови, надруко ваної у книжці Миколи Сома, бо батька Василя Симо ненка не було розстріляно, він навіть зустрічався з ним, вже бувши дорослим (і тут Іван Кошелівець помилився щодо мами поета), Василь Симоненко поставив українській жінці нашого важкого віку невми рущий пам’ятник. Цим віршем ми хотіли б пригадати ті далекі вже 1960-ті роки, коли ми для себе і наших дітей збирали по журналах, газетах та книжках розкидане ’’євшан зілля”. Берфурт, Німеччина ОДИНОКА МАТІР Він мовчки впав. Отерпли зорі строгі, Страждання опустилось на лице, І краяв темінь Передсмертний стогін, Безпомічний і гострий, Мов лянцет. Його вже не було. А ненависть стожала Мечами помсти рвалася у світ, Бо поруч з ним Прострелені лежали Твоя любов, Твої сімнадцять літ. Життя тріюмфувало у двобої, Життя крізь смерть Утвердило себе... І стала ти В сімнадцять літ вдовою, Хоч наречений твій Ще й не зустрів тебе. Росли роки. Росло твоє чекання. Печаль смоктала радощі твої, І над твоїм Розстріляним коханням Безглуздо реготали солов’ї. Та право материнства — За тобою! І син в колисці пісню наслуха. Хай вузьколобі Звуть його ганьбою, А лицеміри — пасинком гріха. Нехай духовні покидьки Й заброди Байстрям, безбатченком Назвуть твоє дитя, Найтяжчий злочин — Вкрасти у народу Тобі довірене життя. Мадонно мого часу! Над тобою Палають німби муки і скорбот, І подвиг твій, Обпечений ганьбою, Благословив розстріляний народ. НАШЕ ЖИТТЯ”, ГРУДЕНЬ 1993
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
