Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Трійці використовувались гуцулами на свято Богоявлення, 19 січня. Старі ґазди в горах ще па м’ятають, як відбувався цей обряд. Щороку на Водо хреща в кризі замерзлої гірської річки чи потоку вирубували ополонку, біля якої ставили хрест з льоду. Тут, коло ополонки, відбувалося освячення води. З церкви приносили великого церковного свіч ника — трійцю, запалювали на ньому свічки, після чого занурювали свічками в ополонку і знову за палювали свічки. Так повторювалося тричі. Всі пара фіяни приходили на Богослуження до ополонки — кожен зі своєю трійцею з запаленими свічками. Після освячення води кожен ґазда чи ґаздиня занурювали свою трійцю у воду і припалювали свічки вже від церковних. А потім починалося велике народне свято — з щедрівками і віншуваннями. На другий та третій дні Йорданських свят священик обходив зі свяченою водою всі сільські хати в супроводі паламаря, який ніс запалену трійцю. Важким, але й прекрасним був цей обхід по засніжених горах із запаленою трійцею — кожен ґазда, побачивши мерехтіння свічок, що наближалося до його хати, засвічував і свою трійцю, виходив з нею назустріч процесії, а по освяченні хати проводив священика за межі обійстя. У кожній гуцульській хаті трійця займала почесне місце біля образів, а свічки на ній запалювалися тільки на свята або по смерті когось із членів родини — тоді трійцю з запаленими свічками ставили в головах покійника. Цей обряд зафіксований у збір нику НТШ за 1918 р. (Записки НТІ1І. Тт. 19-20, ’’По хоронні звичаї і голосіння в Городенщині”. Записав І. Волошинський). Ці традиції, що переходили з покоління в по коління, закінчилися з приходом радянської влади в зв’язку із забороною проводити культові обряди за межами церковної території. Прекрасний обряд, що ніс у собі всі ознаки прадавнього, ще дохристиян ського культу "відкриття вод”, був звужений до скромного церковного Богослуження з кропленням води. Та, мабуть, тут ми втратили щось більше, ніж екзотичну красу самого обряду — ми втратили свій зв’язок з живою природою, з довколишнім світом. Хто ж би дозволив собі забруднювати освячені потоки чи ріки? Вода ставала ’’живою”, очищеною священним вогнем йорданських свічок — вода для пиття і життя. А ще комусь із ’’генералів від культури" вкрай не сподобалася зовнішня подібність трійці до відомого герба князів Київської Руси. Горезвісні ’’генерали”, мабуть, забули, або, радше, й не знали, що число три було магічним чи священним у багатьох народів ще на світанку людської цивілізації. Про це свідчать і первісні уявлення про Всесвіт, який складається з трьох сфер, і народний епос, де завжди виступають три герої (царі, сини, богатирі), три дороги, три загадки тощо. А щодо коренів самого тризуба, то сягають вони скито-сарматських часів. Ці знаки знай дено у Причорномор’ї і на базі їх зформувалася і глаголиця, і геральдика князів Київської Руси. Цю гіпотезу підтверджують дослідження вчених пра слов’янських письмен, а також археологічні знахідки у степовій частині України і в Криму. Впевнений, що наші далекі предки не відали про "націоналізм”, як і радянські керівники ’’культури” про існування цих далеких предків і їх письмена. Ось так гуцульська трійця покинула своє почесне місце під образами і знайшла пристанище на подах (стрихах), в коморах та скринях. А ще — в пам’яті народній. Проте, пам’ять людська виявилась корот кою, особливо, не маючи поживи у повсякденному житті. Прийшло нове покоління, виросли нові хати —і вже рідко в яку хату "переїхала” різьблена дідами й батьками трійця. Безліч цих прекрасних, унікальних свічників кануло в безвість разом з іншим "непотріб ним дідівським мотлохом”. Доля трійці трагічна назагал. На неї не звернули достатньо належної уваги й довоєнні дослідники народного побуту (Шухевич, Гнатюк, Свєнціцький та ін.). Трійці, фактично, спіткала доля ікон на склі. Мабуть, їх повсякденність і наявність в кожній гуцульській хаті відвертали від них увагу дослідників. Поза тим, вони не завжди відповідали канонам релі гійного мистецтва — часом повна суперечливість цим канонам обумовлювали й деяку немилість з боку церкви. Саме цей фактор і є ключем до розуміння унікальности трійці як різновиду гуцульської народ ної різьби. Трійці найповніше в порівнянні з іншими видами народного мистецтва донесли до наших днів відгомін прадавніх вірувань. Одним з найпоширеніших культів людства був, мабуть, культ Сонця. Сонцепоклонни ками було й населення наших земель — скити. Батько історії Геродот повідомляє, що скити з усіх богів ’’поклоняються тільки Сонцю, якому приносять у жертву коней...” У ’’Слові о полку Ігоревім" наших предків названо "дажбожими внуками”. Іпатіївський літопис під роком 1114 зазначає: "Син його (Сварога) іменем Сонце, його ж називають Даждьбог...” Знаємо ще одне ім’я соняшного божества — Ярило. З соняш- ним божеством пов’язаний традиційний землероб ський календар наших далеких предків. Прийняття християнства не викреслило, а, радше, засимілювало чимало поганських традицій та обрядів, надавши їм нового, вже християнського, значення. Наприклад, свята Купала, Коляди, Зелені тощо. Але ще у XVII ст. у глухих закутках Карпатських гір зберігалися поган ські капища, а також прадавні ритуали й обряди. Наче створена для таємничих леґенд природа Гу- цульщини зберегла в душах людей віру в таємну силу давніх богів і духів. Нам важко осягнути уні кальність і дивовижність явища, коли ще в ХІХ-ХХ ст., в самому центрі Европи, горяни продовжують "НАШЕ ЖИТТЯ”, ГРУДЕНЬ 1993 З
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
