Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Протягом 1983-1984 років, коли голодовий зако нопроект проходив чи застрягав у різних інстанціях Конгресу, члени АГРУ підтримували постійний зв’я зок з Вашінґтоном, який здійснювався поштою, теле фоном і численними особистими поїздками до Ва- шінґтону. Це зусилля увінчалося слуханням у Палаті Представників перед підкомісією для Міжнародних Дій 3 жовтня 1984 року — день перед закінченням 98-ої сесії Конґресу, і слуханням у Сенаті перед Комісією Закордонних Справ 1 серпня 1984 року. Під час слухань у Палаті Представників, які відбулися у Підкомісії Міжнародних Дій під голо вуванням конгресмена Дена Майки, прихильні свід чення склали: сенатор Денис ДеКонсіні, конґрес- менка Марсі Каптур, конгресмен Джеймс Флоріо, Ігор Ольшанівський від АГРУ і Крайового Голодового Комітету, Дейвид Рот, крайовий етнічний зв’язковий Американського Єврейського Комітету, і Джан Кром- коскі, голова Крайового Центру для Міських Етнічних Справ. Супротивні свідчення виголосив Рабі Марк Пал- мер від адміністрації президента Роналда Реґена і Державного Департаменту. Його критичні заперечен ня були нелогічні, слабо обґрунтовані і віддзеркалю вали брак поваги до української групи. Всі прихильні свідчення були старанно опрацьо вані і переконливо звучали. Слід згадати свідчення Дейвида Рота, єврея, який порівняв великий голод України з єврейським голокостом. Він пригадав при сутнім, що в Конгресі була створена комісія голо- косту, щоб вивчити нацистський ґеноцид проти євреїв і запитав присутніх, чому не створити подібну комісію, щоб вивчити комуністичний ґеноцид проти українців. Д. Рот запитав присутніх, чи смерть укра їнців була легшою, ніж смерть євреїв і чи євреї мають бути більш упривілейовані, ніж українці. Таке свідчення зробило велике враження на присутніх, особливо на голову конгресмена Д. Майку. Він виправдувався перед присутніми, що на другий день закінчується сесія Конґресу і тому він не має змоги ані часу висунути законопроект на голосування у повній Палаті. Це не було правдою, бо залишалося ще півтора дня і при добрій волі законопроект ч. 4459 можна було поставити на голосування. На другий день — останній день сесії Конґресу — у своїй промові в Палаті Представників конгресмен Бенджамин Ґілман питав присутніх: ”Де є зако нопроект комісії голоду? Ми мали за нього сьогодні голосувати”. Інакше виглядала справа у Сенаті. Хоч сенатор Билл Бредлі вніс подібний законопроект ч. 2456 чотири місяці після внесення законопроекту ч. 4459 в Палаті, справа посувалася набагато швидше. У червні прийшла вістка, що сенатські слухання відбу дуться 1 серпня 1984 року. Сенатор Чарлс Персі, голова Комісії Закордонних Справ у Сенаті, поста вився до справи Голодової комісії прихильно і з вирозумінням. Він особисто головував на слуханнях, на яких свідчили прихильно: сенатор Билл Бредлі, д-р Мирон Куропась — представник Українського Народного Союзу, і від АГРУ та Крайового Голодо вого Комітету Ігор Ольшанівський. Робі Марк Палмер, від адміністрації, знову виступив проти покликання Голодової комісії до життя. На діловому засіданні Комісії Закордонних Справ 19 вересня 1984 р. Сенатський законопроект ч. 2456 був схвалений з малими поправками і з пропоно ваним бюджетом у сумі 400,000 дол. для оплачення коштів дворічної праці Голодової комісії. Того дня законопроект був переданий повному складові Се нату для голосування. 21 вересня Сенат прийняв проект. Щоб проект став законом, треба, щоб його прий няли обидві палати Конґресу. Було ясно, що проект не поступає, як треба, в Палаті Представників, бо ще не визначено дня для слухань. Це загрожувало законопроектові. У героїчному зусиллі врятувати закон, сенатор Бредлі дочепив його у формі додатку до постійної резолюції про державні фонди у сумі 470 мільярдів дол., в останній день нарад Конґресу, 4 жовтня 1984 року, о 2-ій годині дня. Такий привілей мають лише сенатори. Але ще треба було, щоб додаток про голодовий закон був продискутований на конференції обох палат. Це сталося за кілька днів, після чого закон остаточно був схвалений і президент Реґен поклав свій підпис під ним 12 жовтня 1984 року. З цим підписом законопроект Голодової комісії став зако ном. Комісія повинна була зформуватися на початку 99-ої сесії Конґресу у 1985 році, але працю свою вона почала лише у травні 1986 року. Причиною цього був недогляд голови Голодової комісії Дана Міки, який своєю пасивністю дозволив фондові Комісії повернутися в державний скарб. АГРУ до помогло, щоб ті гроші дістати назад, і врешті у травні 1986 року Комісія дослідження голоду в Україні почала свою працю. Директором Комісії був д-р Джеймс Мейс. Він сам провів вивчення історичних матеріялів і підго товив проект усної історії. Комісія працювала два роки і висліди своєї праці опублікувала у 1988 р. Найважливішим ствердженням було те, що Йосиф Сталін і його прибічники дійсно вчинили ґеноцид над українцями у 1932-33 роках. Усна історія не була закінчена, і тому термін Комісії продовжено і додано ще 100,000 дол. до її фондів, так що загальна сума фондів становила 500,000 дол. Усну історію закінчено і опубліковано у 1990 році. В ній є розповіді тих, що пережили голод в Україні у 1932-33 роках. НАШЕ ЖИТТЯ”, ГРУДЕНЬ 1993 11
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
