Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Д-Р ЛАРИСА КРУШЕЛЬНИЦЬКА, директор Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника АН України ДО ІСТОРІЇ НИЩЕННЯ БІБЛІОТЕКИ ІМ. В. СТЕФАНИКА УЛЬВОВІ Д-р Лариса Крушвпьницька. Dr. Larysa Krushelnytsky. Серед держав середньовіччя найлицемірнішу систему гноблення підлеглих народів виробила Ві зантія. Можна дивуватися, як це Київська Русь, яка засвоїла від Візантії стільки елементів культури (і трансформувала їх майже на усю північносхідню Европу), маючи з нею такі тісні державні контакти, не перейняла цих перфідних імперських рис. Деякі вчені вважали, що Україні завжди бракувало ”азій- ськости”. Думаю, що в цьому є частина правди. У протистоянні Візантії є, мабуть, доля нашої трагедії, але, як це також нам притаманно, відчули її насам перед поети (Шевченко, Стус), а не історики. Візантійські форми нівеляції націй гідно вико ристовували інші імперії і якнайбільше — російська. Там докладно, і на далеку перспективу, продуму валися проекти нищення всього, що визначало са мобутність того чи іншого народу і його культури. Не змінила і не зрушила цю систему Жовтнева революція, а навпаки взяла на озброєння совєтської політики і довершила її до досконалости. Про те, що доля української національної спад щини була однією з найтрагічніших, і що такого варварського нищення не зазнала жодна інша нація в системі більшовицького режиму, здається, не треба нікого переконувати. Здавалось би... На жаль, це не так. Протягом двох останніх років, коли і для львів’ян стали можливими контакти із західнім світом, у мене не раз викликав смуток такий прикритий факт, як цілковита необізнаність співбесідників з Україною, і не кажу про всі аспекти, а навіть з її географічним розташуванням. Про Україну знали донедавна як про землю, де відбулася перша і найбільша у світі ’’мир на” атомна катастрофа — Чорнобиль. Тепер, після проголошення суверенітету, знають дещо більше, але не маймо ілюзій. Ситуація змінилася, та чи в усьому на нашу користь?.. Стереотип погляду на українців, як на вандалів (зокрема у Другій світовій війні), який так вдало поширювала більшовицька пропаганда, все ще існує. Було дуже зручно формувати світову думку і при кривати свої власні злочини. Це тим більше зручно, коли жертва не має права голосу. В цій ситуації найбільше журить мене, що ж робимо ми самі, щоби змінити ворожу нам опінію. Дуже мало. І на це, на жаль, є багато причин. Саме тому я замінила тему доповіді, яка мала бути присвячена видавничій діяльності Антона Кру- шельницького у Відні (1916-1922), на розповідь про один з епізодів нищення української культури. (Епі зод — якщо порівняти з ґльобальною злочинністю більшовиків на Україні). Ця розповідь — про руй націю української книгозбірні у Львівській науковій бібліотеці ім. В. Стефаника. Ніде і ні в чому більшовицька нищівна система не діяла з такою силою і консеквентністю, як у ставленні до української культури. Нищили тих, хто її репрезентував, а тих, кому чудом вдалося вижити, навіть керівні кадри, перекидали з місця на місце і вони зовсім втрачали компетенцію у галузях своєї діяльности. Мабуть, ще на початку 30-их років най глибше відчув і передбачив злочинність, яка насту пить від зростаючої некомпетентности на Україні, Микола Хвильовий. І хто знає, чи втрата надії щось зарадити не прискорила його останнього фатального рішення. Люди некомпетентні є досконалим знаряд дям для нищення культури, насамперед своєї. Більшовицькі ідеологи виробляли нові й нові ідеї нищення, і треба признати, що фантазії їм не браку- “HALUE ЖИТТЯ”, ЛИСТОПАД 1992 5
Page load link
Go to Top