Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Зустріч проходила при обильному полуденку під знаком притаманної для українців щирої гостинности. Коло шостої години вечора закінчилася зустріч, і всі ми поїхали автобусом у сторону Хрещатика, щоб взяти участь в загальному відзначенні незалежности України, що відбувалося на майдані Незалежности та на Хрещатику. Там зібралися тисячі людей (які говорили: ”та ж ніхто не казав їм виходити — вони самі поприходили”). Хрещатиком пройшла в супроводі військової оркестри українська ґвардія, народ вітав їх квітами, гучними оплесками, у багатьох були сльози на очах. Над чудово прикрашеним майданом Незалежности літали військові літаки, а також величезні бальони з прикріпленими до них синьо-жовтими прапорами. Увесь Київ вийшов на вулиці звеличити це історичне свято. Пізно увечорі небо сяяло бенгальськими во гнями. Увечорі на площі св. Софії відбулося всенародне віче. Біля трибуни, на якій були члени уряду України на чолі з Президентом України Л. Кравчуком, висо копоставлені делегати та гості, майоріли прапори — справа червоно-чорні, зліва державний синьо-жов тий. Вічем проводив Михайло Горинь. До слова були допущені ті особи, які не промовляли на Форумі. Почалися вигуки з публіки, щоб попросити до слова ту чи іншу особу, яка, до речі, вже виступала на Форумі. Ці вигуки образили Президента України і він залишив віче. Тим самим воно було зірване. У четвер, 27 серпня, вже після всіх святкувань, Жіноча Громада влаштувала для мене в музеї ім. Т. Шевченка дуже приємну зустріч. Фактично це було спільне засідання з іншими жіночими організаціями, на якому обговорювано спроби співпраці та об’єд нання всіх жіночих організацій України для створення Національної Ради Жінок України. На цьому засіданні були представниці таких організацій, як організація матерів солдатів, сестрицтво української православ ної автокефальної церкви ім. Марії Оранти, това риство опіки родинами, які мають багато дітей. На жаль, не було представниці Союзу Українок. При сутніми на засіданні-зустрічі були народний депутат Лариса Скорик, Марія Драч, співголова Жіночої Громади, голови вищеназваних організацій, а також запрошена гостя з Канади д-р Юлія Войчишин, голова Відділу Приятелів Руху в Оттаві. Вирішено продовжу вати заходи для заснування Національної Ради Жінок України та старання притягнути до співпраці Союз Українок. Ця гостинна і сердечна зустріч відбулася на тлі прегарної виставки тканин (ґобленів) і вишивок мистця Михайла Біласа. Зі мною провели інтерв’ю кореспонденти Україн ського радіо з Києва (двічі), радіо ’’Свобода” з Мюнхену, радіо ’’Вільна Европа” з Нью-Йорку, газет "Вісті з України” та ’’News from Ukraine”. 27 серпня з доручення Президента Л. Кравчука в українській пресі появилася заява Українського інфор маційного агентства, уривок з якої подаю: "За дорученням Президента України Українське інформаційне агентство уповноважене заявити: дотри мання духу і букви законів України, насамперед тих, що охороняють мир, злагоду, міжнаціональний спокій та стабільність у суспільстві, обов’язкові для всіх без винятку громадян України, а також і її гостей. Спроби розколоти народ, посіяти міжнаціональну або соціальну ворожнечу, розбрат, використовуючи для цього міжпартійні чвари, розцінюватимуться як такі, що завдають великої шкоди ідеї державного відродження України, прагнення до якого висловлено у Маніфесті політичних партій, рухів, об’єднань, угруповань, громадських організацій як України, так і зарубіжного українства. Громадянин будь-якої країни, який вдасться до подібних дій, буде видво рений за межі України, причому без права будь-коли відвідати її”. На тему заяви було вже сказано багато. Я висловлю декілька думок відносно Форуму. Як знаємо, Форум скликано для консолідації сил усіх українців світу, або, іншими словами, для об’єд нання всіх українців в ім’я побудови могутньої України. Погоджуюся, що в демократичній державі допустима критика — вона навіть конечна. Всяку критику може витримати і сприймати сильна держа ва. Україна, незалежність якої є ще в початковій стадії, не може дозволити собі на такого роду критичні завваги — нам не личить давати ’’поученія” урядові України. Вигуки, які пролунали в Палаці культури "Україна” чи на площі св. Софії, ніяк не вказували на єдність чи доброзичливість. А теж всі ми знаємо, що Україна прийняла один прапор — синьо-жовтий, один герб — тризуб, один гимн. А як було на вічу? Організаційний Комітет Форуму провів неймо вірно велику працю. їм усім належиться наше приз нання, наш подив і щира подяка — це був не абиякий труд. Як делегат вважаю, що ми, Західня діяспора, повинні допомогти Україні в її відродженні добрим словом, приязною порадою, конструктивною крити кою, мудрою фінансовою допомогою. Тоді з гор дістю зможемо сказати словами О. Олеся: ” Яка краса — відродження країни”. “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИСТОПАД 1992 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
