Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Д-р Оксана Ганич. Фото Христі Навроцькоі. Dr. Oksana Hanych. Photo: Khrystia Navrocky. В розмові зі мною Ганна Божук згадала про пляни СУ. Мрією є спільно із крайовими організа ціями СУ західніх областей і зарубіжною діяспорою видавати жіночий журнал. Плянують встановити зв’язки з українськими товариствами у східній дія- спорі — в Казахстані, Литві, Латвії, Молдові, Москві, на Далекому Сході, Зеленому Клині. "Ми мусимо рятувати наших жінок, — сказала Г. Божук, — щоб навернути жінку до підрубаного кореня, повернути традиції, звичаї, народну мораль, педагогіку, етику і естетику. Допомогти жінці стати знову біля всього найсвятішого. Починати нам треба з дитячих садків, з навчання молодих жінок колискових українських пісень, виховувати молодь як будівничих молодої незалежної соборної України”. Треба подивляти, що в такому короткому часі, бо тільки рік минув, СУ Закарпаття проробив таку велику працю і має дуже цікаві пляни на майбутнє. З пошаною і подивом треба дивитися на жінок, повних захоплення і надій. їхня праця має велике значення для жіноцтва як частини народу Срібної землі, яка перебула різні окупації та переслідування від чужих, їм потрібні моральна підтримка від діяспори, зв’язок та співпраця з нею. Христя Навроцька Вельмишановна редакціє часопису ’’Наше Життя”! Від імени Чернігівського відділу Союзу Українок щиро дякую Вам за надіслані примірники Вашого часопису. Ви не уявляєте собі, як нам важливо від чувати , що ми є часточкою світового руху україн ського жіноцтва і що про нас знають у світі! Таке знання надихає і підтримує нас у ту хвилину, коли, буває, і руки опускаються, бо в наших умовах, умовах північно-східнього кутка України, де міське населен ня повністю, а сільське у великій мірі зрусифіко ване, втратило мову і відчуття приналежности до українського народу, гордости за цю приналежність, прагнення відроджувати втрачене. Однак ми робимо, що можемо. Лише протягом останнього року вперше в Чернігові провели свято Миколая, організували різдвяний Вертеп, колядки та щедрівки, Великодні Свята, відзначили День Матері, свято Івана Купала, а на Зелені Свята відродили давній, суто поліський, звичай ’’водіння куща”. Нагородою нам є те, що люди, наші "забамбулені люди”, як каже наш земляк, колишній дисидент, а нині посол України в Канаді Левко Лук’яненко, тягну ться до таких заходів. Скажімо, від нашого ’’куща”, якого ми "водили” по місту, люди прагнули відщіп- нути хоч листочок, хоч гілочку — на щастя. А одна старенька бабуся згадала, що й справді таке народне свято було ще за її пам’яті на Чернігівщині. На свято Івана Купала ми вже зібрали кілька сотень людей у міському парку, які хотіли послухати купальських пісень, побути біля купальського вог нища, а то й стрибнути через нього. Дівчата пускали на воду вінки із свічечками. На День Матері (10 травня) Чернігівський відділ СУ спільно з єврейською жіночою громадою Черні гова організував благочинний обід для стареньких, самотніх, багатодітних. Отакі наші деякі справи. Але це все дуже важко дається. Ентузіястів мало, коштів мало — лише наші внески. Збори та наради доводиться проводити у моєму невеличкому двокімнатному помешканні. Але ми віримо, що колись доживемо до кращих часів і наша держава стане не лише незалежною, але й українською державою. Дуже корисним для нас був би якийсь сталий зв’язок з яким-небудь Відділом наших посестер в Америці. Це дало б нам змогу обмінюватися досвідом роботи, мати корисну літературу. Ми могли б при йняти у наших сім’ях когось з тих членкинь СУ Аме рики, хто хотів би приїхати на Україну і відвідати наш реґіон. Сподіваємося, що така співпраця була б корисною для обох наших відділів СУ і , звичайно, для України. Раїса Решетнюк, голова Чернігівського відділу Союзу Українок ЗО НАШЕ ЖИТТЯ", ЛИСТОПАД 1992 ЧЕРНІГІВ Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
