Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Д-р Оксана Ганич. Фото Христі Навроцькоі. Dr. Oksana Hanych. Photo: Khrystia Navrocky. В розмові зі мною Ганна Божук згадала про пляни СУ. Мрією є спільно із крайовими організа ціями СУ західніх областей і зарубіжною діяспорою видавати жіночий журнал. Плянують встановити зв’язки з українськими товариствами у східній дія- спорі — в Казахстані, Литві, Латвії, Молдові, Москві, на Далекому Сході, Зеленому Клині. "Ми мусимо рятувати наших жінок, — сказала Г. Божук, — щоб навернути жінку до підрубаного кореня, повернути традиції, звичаї, народну мораль, педагогіку, етику і естетику. Допомогти жінці стати знову біля всього найсвятішого. Починати нам треба з дитячих садків, з навчання молодих жінок колискових українських пісень, виховувати молодь як будівничих молодої незалежної соборної України”. Треба подивляти, що в такому короткому часі, бо тільки рік минув, СУ Закарпаття проробив таку велику працю і має дуже цікаві пляни на майбутнє. З пошаною і подивом треба дивитися на жінок, повних захоплення і надій. їхня праця має велике значення для жіноцтва як частини народу Срібної землі, яка перебула різні окупації та переслідування від чужих, їм потрібні моральна підтримка від діяспори, зв’язок та співпраця з нею. Христя Навроцька Вельмишановна редакціє часопису ’’Наше Життя”! Від імени Чернігівського відділу Союзу Українок щиро дякую Вам за надіслані примірники Вашого часопису. Ви не уявляєте собі, як нам важливо від чувати , що ми є часточкою світового руху україн ського жіноцтва і що про нас знають у світі! Таке знання надихає і підтримує нас у ту хвилину, коли, буває, і руки опускаються, бо в наших умовах, умовах північно-східнього кутка України, де міське населен ня повністю, а сільське у великій мірі зрусифіко ване, втратило мову і відчуття приналежности до українського народу, гордости за цю приналежність, прагнення відроджувати втрачене. Однак ми робимо, що можемо. Лише протягом останнього року вперше в Чернігові провели свято Миколая, організували різдвяний Вертеп, колядки та щедрівки, Великодні Свята, відзначили День Матері, свято Івана Купала, а на Зелені Свята відродили давній, суто поліський, звичай ’’водіння куща”. Нагородою нам є те, що люди, наші "забамбулені люди”, як каже наш земляк, колишній дисидент, а нині посол України в Канаді Левко Лук’яненко, тягну ться до таких заходів. Скажімо, від нашого ’’куща”, якого ми "водили” по місту, люди прагнули відщіп- нути хоч листочок, хоч гілочку — на щастя. А одна старенька бабуся згадала, що й справді таке народне свято було ще за її пам’яті на Чернігівщині. На свято Івана Купала ми вже зібрали кілька сотень людей у міському парку, які хотіли послухати купальських пісень, побути біля купальського вог нища, а то й стрибнути через нього. Дівчата пускали на воду вінки із свічечками. На День Матері (10 травня) Чернігівський відділ СУ спільно з єврейською жіночою громадою Черні гова організував благочинний обід для стареньких, самотніх, багатодітних. Отакі наші деякі справи. Але це все дуже важко дається. Ентузіястів мало, коштів мало — лише наші внески. Збори та наради доводиться проводити у моєму невеличкому двокімнатному помешканні. Але ми віримо, що колись доживемо до кращих часів і наша держава стане не лише незалежною, але й українською державою. Дуже корисним для нас був би якийсь сталий зв’язок з яким-небудь Відділом наших посестер в Америці. Це дало б нам змогу обмінюватися досвідом роботи, мати корисну літературу. Ми могли б при йняти у наших сім’ях когось з тих членкинь СУ Аме рики, хто хотів би приїхати на Україну і відвідати наш реґіон. Сподіваємося, що така співпраця була б корисною для обох наших відділів СУ і , звичайно, для України. Раїса Решетнюк, голова Чернігівського відділу Союзу Українок ЗО НАШЕ ЖИТТЯ", ЛИСТОПАД 1992 ЧЕРНІГІВ Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
