Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Едвард Козак, автопортрет. Edward Kozak, selfportrait. А опісля — Львів. Едвард Козак стає учнем студії Олекси Новаківського. Співпрацює з редактором журналу ”3из” —Льо- ньом Лепким, а згодом стає редактором. Від 1933 р. замість ”3иза” з’явився ’’Комар”, а в ньому —Авенір Люшня — попередник еміграційного Гриця Зазулі. Еко розказував, як часто польська цензура залишала багато білих плям у ”3изі” чи ’’Комарі”. Редакції дозволялось залишати тільки ЗО примірників, непока- лічених цензурою. Траплялося так, що заборонені і карикатури й тексти з’являлися у варшавських гумо ристичних журналах... повністю. Там не діяла цензу ра. В 30-их роках з’являється новий жанр з-під Еко- вого пера — вірші. З тих часів є такі поезії як ’’Парнас”, де він (кажуть, що під надхненням Антони- чевого вірша ’’Весна” — ’’Антонич був хрущем і жив колись на вишнях”) порозсаджував на галузках і тапетах усю творчу львівську ’’богему”. Інші вірші цього жанру — це ’’Ярмарок”, до якого надхненням були вози, які котилися перед вікнами хати в рідних Дулібах. Є ще інші вірші цього жанру, на жаль, маловідомі ширшому колу читачів. В той час Едвард Козак аж до Другої світової війни ілюструє дитячі книжки та журнали: ’’Світ дитини”, ’’Дзвіночок”. Виконує художнє оформлення ряду книжок. Завжди активний у мистецьких товари ствах, бере участь у виставках. Продовжує працювати у цих ділянках у Кракові, куди емігрував під час Другої світової війни, а теж у дальшій мандрівці на Захід. У Німеччині почав виходити гумористичний жур нал ”Лис”, на який звертали увагу не лише українці. В Німеччині, Франції, Югославії, Г о л л а н д ії передруко вували політичні карикатури, а інколи цілі сторінки ’’Лиса”. Ще одна ділянка творчости Едварда Козака —це проекти театральних декорацій та одягу. Знайти їх можна в архівах театрів Йосипа Гірняка. Іларіон Чолган у книжці "Дванадцять п’єс без однієї” по містив ескізи одягу до п’єси ’’Останнє втілення Лиса Микити”. Свою мандрівку на Захід закінчила сім’я Едварда Козака в Дітройті. Тут довший час ілюстрував ”на живо” телевізійні програми для дітей. Однією з пер ших була ’’Рукавичка". Яків Гніздовський у статті з нагоди 25-ліття мистецької діяльности Ека згадує, що на опитування глядачів цієї програми прийшло 14,000 відповідей, і лише кілька — від українців. Опрацьовував Еко теж шкільні фільми — допоміжні при навчанні з дуже різноманітною тематикою: міто- логії, опери, життя композиторів тощо. Фірма, яка продукувала ці фільми, одержала на всеамерикан- ському конкурсі три перші нагороди. Аж ось 1-го листопада 1951 р. з’являється перше число ’’Лиса Микити” — хроніки життя нашої діяспори і огляд політичних подій світу у кривому дзеркалі гумору й сатири! Едвард Козак був активним у багатьох організа ціях, особливо тих, які об’єднували мистців, брав участь у численних виставках. Він радо спілкувався, а іноді й допомагав молодшим мистцям. Цікаве те, що на його виставках чи ювілейних святкуваннях завжди бувало багато малярів, чим не кожен мистець може похвалитися. “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИСТОПАД 1992 17
Page load link
Go to Top