Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ІННА ЧЕРНЯХІВСЬКА — АКТОРКА, СПІВАЧКА Й ГРОМАДЯНКА З піснею на устах народ величає Господа, з піснею на устах іде в бій за своє буття, піснею виявляє трепет ра- дости від новонародженого життя і в пісні виливає жаль за рідними і близь кими, що навіки відійшли. І тепер, коли недавно померла близька нам людина Інна Черняхівська, що виспівувала свою душу чи то в драматичних аріях клясичних композицій, чи виявляла свою тугу за рідним краєм у творах українських композиторів, бринить в уяві-спогаді й тепер її вишколений голос — дзвінке сопрано. Пройшла своє життя незабутня Інна з піснею на устах, а її зажурений погляд говорив, що з піснею легше долати визначені долею шляхи... Народилася вона на Чернігівщині в родині військовика полк. А. Н ім а нського, 84 роки тому. Обдарована сильним мелодійним голосом, музи кальністю, а також вродою й імпо зантною поставою, вибрала вона во- кально-музичну професію як свою кар’єру, хоча в умовах підсов'єтського побуту було дуже тяжко це здійсню вати. Закінчивши середню школу, не відразу змогла вступити в Київську консерваторію. Перешкодою було не- пролетарське походження, минуле ба тька старшини петлюрівської армії. У розмові Інна не раз згадувала з вдяч ністю і видимим зворушенням про те, як її мати, бл. п. Марта Шиманська, при великій матеріяльній скруті дбала про лекції для улюбленої доні. Добре підготована приватними лекціями му зики і з вродженим вокальним талан том, Інна вступає таки до консерва торії в Києві, студіює й закінчує з великим успіхом. Роки 1920-ті й 1930- ті в Україні ніяк не сприяли розвиткові її співочої кар’єри. Воєнна хуртовина, а у висліді її повернення в країну давніх займанців, спричинилися до еміграції родини Н і манських, а тоді вже й, одруженої з інж. Євгеном Черняхівським, Інни з синочком Олегом. Перший етап — це Німеччина повоєнних років. Отож в 1945 і 1946 pp. відбуваються перші таборові концерти, а в 1946 р. запрошує Інну Черняхівську Німецька музична асоціяція до участи в концерті з кля- сичною програмою. В результаті успіш них виступів Інна Черняхівська стає членом факультету Музичного інститу ту в Ерлянґені, де провадить вокальну клясу. Після переїзду до табору в Реґенс- бурзі Інна Черняхівська виступає часто як улюблена співачка на українських імпрезах в 1946-1949 роках. Після пе реїзду до Америки в 1950 р. осідком її стає Філядельфія, де, виступаючи на громадських імпрезах, дає вдоволення слухачам своїм вишколеним лірично- драматичним сопрано. Переглядаємо програмки концертів, рецензії, подяки — пожовклі сторінки, що свідчать про інтенсивне мистецьке життя та про живе сприймання виступів надхненної співачки. Коронними її аріями були: арія Аїди з одноіменної опери Верді та в українських операх — арія Оксани в "Запорожці за Дунаєм” і Наталки в ’’Наталці Полтавці". Перед нами давня афіша "Оперного ансамблю”: в 30-ліття праці режисера Б. Ґрінвальда — арію Аїди виконує Інна Черняхівська. За любки виконувала вона також дра матично піднесене ”Аве Марія”. В 1962-1964 роках Інна Черняхів ська була директором Українського Музичного Інституту, відділ у Філя- дельфії, а постійно вела свою вокальну клясу в рамках інституту. Була також диригентом жіночого ансамблю 10-го Відділу СУА у Філядельфії. Залюбки співала в хорі св. Покровської парафії від часу її оснування в 1950 р. Від 1950 р. до 1991 р. включно Інна Черняхівська була діяльною член- кою 20-го Відділу СУА ім. Олени Теліги у Філядельфії. У її 80-ліття цей Відділ відзначив її ювілей на місячних схо динах. Інна Черняхівська до кінця свого, багатого в творчу працю, життя живо цікавилася подіями в Україні. Саме розмовою про наближення референду му і турботами з цього приводу закін чилась наша остання розмова декілька днів перед тим, як мисткиня сцени і вокалу стала перед маєстатом смерти 8 листопада 1991 року. Вічна їй пам’ять! Н.П. З великим смутком прощали член- кині 78-го Відділу СУА свою подругу по праці Орисю Ірену Держко, з дому Бикалович, яка відійшла від нас у віч ність 26 серпня 1991 року. Орися при їхала до Вашінґтону з Чікаґо і неза баром вступила до нашого Відділу. Бу ла завжди охоча до праці, хоч вже боролася з жахливою хворобою пі стряка грудей. Орися Ірена народилася 7 листопа да 1920 року у Львові. Батько помер в ранньому віці і виховання Орисі та її молодшої сестри Люби припало мамі. Середню школу Сестер Василіянок закінчила в 1939 році. В тому ж році вступила на Фармацевтичний Відділ Медичного Інституту, який закінчила в 1943 році зі ступенем магістра фарма цевтики. Одержала працю в Стрию і пере їхала туди. Однак, довго не прийшлося перебувати в Стрию, бо вже в липні 1944 року наближався фронт і, не бу дучи в змозі дістатися назад до Львова, почалася її мандрівка по чужині. Кінець війни застає її недалеко Авґсбурґу, у Баварії. В 1948 році вий шла заміж і присвятила своє життя ви хованню двох дітей — сина Зенка та доні Люби. В Чікаґо, де родина осіла після приїзду до Америки, Орися стала членкою СУА та Пласт Прияту. В 1982 році хвороба не заломила її, і вона боролася з нею до 1991 року, коли вже фізично не стало сил. Вічна їй пам’ять! Ліда Яросевич, пресова референтка 78-го Відділу СУА 36 “НАШЕ ЖИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ 1992 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
