Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ІВАННА САВИЦЬКА УКРАЇНА — РІДНА МАТИ ’’Учітеся, брати мої, Думайте, читайте, І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь, Бо хто матір забуває, Того Бог карає...” Так навчав Тарас Шевченко, І кожний з нас знає, Що без книжки, без науки Не буде нам волі. Україна не добуде Щасливої долі... Тож учімося посполу Чужого і свого І шануймо ’’Рідну Школу”, Скарбу дорогого. ”Бо хто матір забуває, Того Бог карає”, Так навчав Тарас Шевченко І кожний з нас знає, Що та мати — рідна мова, І Церква і Віра, Пісня гомінка, чудова І сердець офіра... То преславні отамани, І козацтво добре. Князі наші і гетьмани, Повстанці хоробрі... Рідна мати — то звичаї І прадавня ноша, Небо синє і безкрає, Пшениця хороша... Пахощі квіток і м’яти, Соняшника, рути... Україно! Рідна мати! Тебе — не забути! ОЛЬГА ГАЄЦЬКА БАБУСИНА УКРАЇНА Час — це такий пан, що котить дні за днями і важко його зупинити. Не зупинили його і пані Лідія з Мартусею. Як тільки перші осінні листочки почали спадати на землю, вони приїхали на Україну. На петовищі у Львові зустріла їх велика родина бабусі, мами й татка. Малий чотири річний Андрійко декпямував вірш, пригото ваний на їх привітання. Марта ще не здавала собі справи, що з нею діється, але відчула, що ті люди якісь близькі її серцю. Бабусина сестра Олена, колись красуня, сьогодні, хоч старша і сивоволоса, все ще була дуже гар на. Її доні та внуки — молоді дівчата і хлопці, тітки і кузени, яких бачила на фотографіях у бабусиній комоді в "українській шухлядці”, тепло і щиро їх вітали. Коли їхали вулицями Львова, пані Лідія завважила невдоволення на обличчі улюб леної внучки і сказала: — Пригадуєш, Мартусю, коли ми з тобою говорили про місто Львів, де народилася й виростала твоя мама, я згадувала тобі, що воно тепер запущене, знищене війною і злою господаркою наших ворогів. Мені теж прикро дивитися на порожні крамниці, на понищені будинки, але вірю, що це зміниться. Марта з увагою дивилася на синьо-жовті прапори, що майоріли на ратуші, оперному театрі та інших головних будинках Львова, зовсім так, як на картці, яку бачила вдома, коли наше військо у визвольних змаганнях здобувало Львів. 34 “НАШЕ ЖИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ 1992 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
