Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ботах, шкідливих для здоров’я сферах. Серед тих, що сьогодні виконують тяжкі і допоміжні неквалі- фіковані роботи — 80% жінок. В абсолютному визна ченні це близько 150 тисяч наших сестер і матерів. У 70% робітниць сільського господарства і 40% жінок на промислових підприємствах характер ро боти кваліфікується як важкий. Про виснажливість їх праці свідчить і той факт, що на кожних 100 працюючих протягом року в зв’язку з хворобами кількість днів непрацездатності жінок значно виша, ніж у чоловіків. Щодня внаслідок захворювань не пра цює близько чвертьмільйона жінок. Високою залишаєть ся зайнятість жінок на виробництві вночі. Серед усіх працюючих у нічні зміни третина — це жінки віком від 20 до 39 років. Хіба еволюцією нашого роду, історією духовних загальнолюдських та національ них традицій дівчині, жінці не призначалося більш достойне місце для вечорів і ночей? Нічна виробнича зміна для дівчини, жінки — велике досягнення "Великого Жовтня”. Це страшний соціяльний виродок сьогодення у нашій державі! Виробничі шкідливості, стрес, в поєднанні з впливом негативних факторів навколишнього сере довища сприяли формуванню екологічно залежних захворювань у вагітних та матерів, що кормлять немовлят. Ці фактори зумовили за останні 10 років ріст гіпертонічних станів та ішемічної хвороби серця у два рази, мимовільних абортів у 4-6 разів, вро джених вад розвитку немовлят у три рази на фоні росту загальної захворюваності дітей раннього віку у два рази. У 1975 році на Україні народилось 10 тисяч виродків, у 1990 — понад 16 тисяч. Сьогодні народжується в середньому 20 виродків на 1000 народжених. Протягом року близько 40 тисяч жінок не до ношують вагітність. За останнє десятиріччя у 5 разів збільшилася кількість глибоконедоношених дітей. Гінекологічна захворюваність жінок за 15 років зро сла на 35%. Стійке погіршення здоров’я жінок посилюється практично невирівнаною проблемою високої частоти штучних абортів. Суспільство до цього часу не забез печило нашу жінку тими численними засобами пля- нування сім’ї, які широко використовуються у світі і є безпечними для здоров’я. Шорічно у нашій рес публіці виконується понад 1 мільйон штучних абортів, 82.5 на кожну 1000 жінок дітородного віку (для порівняння: у Канаді — 10 на 1000 жінок, у Нідер ландах — 5.6). Проведений у Запоріжжі та для порівняння — Симферополі генетичний моніторінґ показав: у за- брудженому Запоріжжі частота спонтанних абортів мутаційного походження у 5 разів виша, ніж у від носно чистому Симферополі, а частота вроджених вад розвитку у немовлят — у два рази. У м. Рубіжно му Луганської області захворюваність дітей в Україні на рак у 8 разів перевишує середньостатистичний по казник. Росте з року в рік частота раку молочної залози, матки, яєчників. Сьогодні в цілому в Україні біля 70% немовлят з першого дня свого життя мають ті чи інші відхилен ня у стані здоров’я. ... Отаку невеселу маємо ситуацію. А якщо ще додати ті 4 мільйони різних синтетич них хімічних сполук, чужих біології людини (ксено- біотиків), токсичних речовин, які засмітили повітря, воду, ґрунт, продукти харчування, на той один міль ярд кюрі, підкреслюю — 1 млрд. за даними експер тизи незалежних вчених (а не 50 млн. кюрі за цезієм за даними офіційної статистики), що смертоносно був вивержений у навколишнє середовище Чорно бильським лихом, якщо б зважити на ту шкоду природі і здоров’ю, що її завдають численні війсь кові об’єкти, розташовані так рясно на території України, то перспектива здоров’я людей загалом, жінки-матері та її дітей зокрема, постає перед нами більш ніж драматичною. І останнє. Сумарний вплив хімічних та фізичних факторів призвів, як встановлено результатами ряду наукових досліджень, до того, що у сімені чоловічої популяції на Україні середня кількість здатних до запліднення статевих клітин за період з 1968 по 1988 рік зменшилась із 70% до 30%! Якщо ця тенденція, у поєднанні з тими процесами, про які йшлося вище, збережеться і надалі, то на кінець сторіччя вже і на діятися не прийдеться про відтворення людей на Україні. Що можемо зарадити, чим зупинити цей процес? — Складна, багатогранна потрібна робота. Передусім, маємо подбати про те, щоб зробити гласною повну інформацію про стан здоров’я на селення, зокрема жінок, і дітей, народжених ними. Необхідно об’єднати зусилля громадськості та по літичних кіл у вирішенні проблеми поліпшення СО ЦІАЛЬНОГО статусу жінки в суспільстві, створення їй належних умов життя для виконання функцій мате ринства, виховання дітей. Треба порушити перед Урядом питання про негайне прийняття закону про охорону праці і здоров’я жінок, і механізми, що за безпечували б його незаперечне виконання. Слід розробити і реалізувати національну програму від творення населення, планування сім’ї. Тільки гуманізація громадсько-політичної систе ми як невід’ємної складової процесу демократичних перетворень на Україні може дати нам останній шанс відтворення і відродження. Без відродження біоло гічного духовно відродити Україну буде нікому і ні для кого. То ж скористаймось тією останньою можливістю і зробім усе посильне для її реалізації. Треба на діятись, що ще не пізно, що доля наших дітей ще у наших руках. ’НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 1992 5
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
