Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ботах, шкідливих для здоров’я сферах. Серед тих, що сьогодні виконують тяжкі і допоміжні неквалі- фіковані роботи — 80% жінок. В абсолютному визна ченні це близько 150 тисяч наших сестер і матерів. У 70% робітниць сільського господарства і 40% жінок на промислових підприємствах характер ро боти кваліфікується як важкий. Про виснажливість їх праці свідчить і той факт, що на кожних 100 працюючих протягом року в зв’язку з хворобами кількість днів непрацездатності жінок значно виша, ніж у чоловіків. Щодня внаслідок захворювань не пра цює близько чвертьмільйона жінок. Високою залишаєть ся зайнятість жінок на виробництві вночі. Серед усіх працюючих у нічні зміни третина — це жінки віком від 20 до 39 років. Хіба еволюцією нашого роду, історією духовних загальнолюдських та національ них традицій дівчині, жінці не призначалося більш достойне місце для вечорів і ночей? Нічна виробнича зміна для дівчини, жінки — велике досягнення "Великого Жовтня”. Це страшний соціяльний виродок сьогодення у нашій державі! Виробничі шкідливості, стрес, в поєднанні з впливом негативних факторів навколишнього сере довища сприяли формуванню екологічно залежних захворювань у вагітних та матерів, що кормлять немовлят. Ці фактори зумовили за останні 10 років ріст гіпертонічних станів та ішемічної хвороби серця у два рази, мимовільних абортів у 4-6 разів, вро джених вад розвитку немовлят у три рази на фоні росту загальної захворюваності дітей раннього віку у два рази. У 1975 році на Україні народилось 10 тисяч виродків, у 1990 — понад 16 тисяч. Сьогодні народжується в середньому 20 виродків на 1000 народжених. Протягом року близько 40 тисяч жінок не до ношують вагітність. За останнє десятиріччя у 5 разів збільшилася кількість глибоконедоношених дітей. Гінекологічна захворюваність жінок за 15 років зро сла на 35%. Стійке погіршення здоров’я жінок посилюється практично невирівнаною проблемою високої частоти штучних абортів. Суспільство до цього часу не забез печило нашу жінку тими численними засобами пля- нування сім’ї, які широко використовуються у світі і є безпечними для здоров’я. Шорічно у нашій рес публіці виконується понад 1 мільйон штучних абортів, 82.5 на кожну 1000 жінок дітородного віку (для порівняння: у Канаді — 10 на 1000 жінок, у Нідер ландах — 5.6). Проведений у Запоріжжі та для порівняння — Симферополі генетичний моніторінґ показав: у за- брудженому Запоріжжі частота спонтанних абортів мутаційного походження у 5 разів виша, ніж у від носно чистому Симферополі, а частота вроджених вад розвитку у немовлят — у два рази. У м. Рубіжно му Луганської області захворюваність дітей в Україні на рак у 8 разів перевишує середньостатистичний по казник. Росте з року в рік частота раку молочної залози, матки, яєчників. Сьогодні в цілому в Україні біля 70% немовлят з першого дня свого життя мають ті чи інші відхилен ня у стані здоров’я. ... Отаку невеселу маємо ситуацію. А якщо ще додати ті 4 мільйони різних синтетич них хімічних сполук, чужих біології людини (ксено- біотиків), токсичних речовин, які засмітили повітря, воду, ґрунт, продукти харчування, на той один міль ярд кюрі, підкреслюю — 1 млрд. за даними експер тизи незалежних вчених (а не 50 млн. кюрі за цезієм за даними офіційної статистики), що смертоносно був вивержений у навколишнє середовище Чорно бильським лихом, якщо б зважити на ту шкоду природі і здоров’ю, що її завдають численні війсь кові об’єкти, розташовані так рясно на території України, то перспектива здоров’я людей загалом, жінки-матері та її дітей зокрема, постає перед нами більш ніж драматичною. І останнє. Сумарний вплив хімічних та фізичних факторів призвів, як встановлено результатами ряду наукових досліджень, до того, що у сімені чоловічої популяції на Україні середня кількість здатних до запліднення статевих клітин за період з 1968 по 1988 рік зменшилась із 70% до 30%! Якщо ця тенденція, у поєднанні з тими процесами, про які йшлося вище, збережеться і надалі, то на кінець сторіччя вже і на діятися не прийдеться про відтворення людей на Україні. Що можемо зарадити, чим зупинити цей процес? — Складна, багатогранна потрібна робота. Передусім, маємо подбати про те, щоб зробити гласною повну інформацію про стан здоров’я на селення, зокрема жінок, і дітей, народжених ними. Необхідно об’єднати зусилля громадськості та по літичних кіл у вирішенні проблеми поліпшення СО ЦІАЛЬНОГО статусу жінки в суспільстві, створення їй належних умов життя для виконання функцій мате ринства, виховання дітей. Треба порушити перед Урядом питання про негайне прийняття закону про охорону праці і здоров’я жінок, і механізми, що за безпечували б його незаперечне виконання. Слід розробити і реалізувати національну програму від творення населення, планування сім’ї. Тільки гуманізація громадсько-політичної систе ми як невід’ємної складової процесу демократичних перетворень на Україні може дати нам останній шанс відтворення і відродження. Без відродження біоло гічного духовно відродити Україну буде нікому і ні для кого. То ж скористаймось тією останньою можливістю і зробім усе посильне для її реалізації. Треба на діятись, що ще не пізно, що доля наших дітей ще у наших руках. ’НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 1992 5
Page load link
Go to Top