Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ЗО РЕСЛАВА Ш КІРЯ К-Н И Ж Н И К, доктор медичних наук ЗДОРОВ’Я ЖІНКИ І ПРОБЛЕМА ВІДРОДЖЕННЯ УКРАЇНИ Д-р Зореспава Шкіряк-Нижник — надзвичайно цікава постать сьогоднішнього Києва. Родом із Закар паття, вона закінчила медичний факультет Ужгородського університету і працювала лікарем у селах Закарпаття. Там усвідомила невідрадне становище населення, зокрема ж інок та дітей, коли йдеться про стан здоров’я, і саме ця проблема створила провідну ідею в її праці в ділянці охорони здоров’я. 1975 року її запросили до Києва, де тепер завідує катедрою медико-соціяльних проблем материнства і дитинства Київського державного інституту вдосконалення лікарів. Лікарі обов’язково кож ні п’ять років проходять вишкіл у новій ділянці медицини. Крім того вона завідує відділом плянування сім’ї при науково-дослідному інституті педіятрії, акушерства і гінекології. Зореспава Шкіряк-Нижник має титул доктора медичних наук і професора. У травні ц.р. вона відвідала багато міст США з метою усвідомлення американців про наслідки чорнобильської катастрофи. Свою професійну працю невпинно поєднує з громадською роботою в ділянці захисту не тільки здоров'я, але й прав жінки, а також у ділянці екології. У підготові до референдуму відбула низку поїздок у Донецьк, Дніпропетровськ, Одесу та інші міста, а на річному засіданні підсумків праці Союзу Українок і Жіночої Громади Руху в листопаді 1991 р. виголосила доповідь на тему здоров’я ж інки та його значення у проблемі відродження України. За дозволом авторки друкуємо її у дещо скороченому виді, зберігаючи правопис ориґіналу. _ Вболіваючи за національне відродження України в усій його складності, розмаїтті, не можна обминути такої вкрай важливої проблеми, як біологічне забез печення ВІДРОДЖЕННЯ у його якісному і кількісному вимірах. Проблема ця є не тільки гострою, але і такою, зволікання з вирішенням котрої ставить під загрозу саме існування нації як такої, може призвести до незворотнього стійкого погіршення генофонду, соматичної та інтелектуальної дегенерації, вимиран ня. Постійно зменшується народжуваність: якщо на початок 1985 року вона становила 15.3 на кожну тисячу населення, у 1987 — 14.8 °/00, у 1990 — 13.2 на 1000, то на 1.01.1991 — 12.7, що є найнижчим по кажчиком в СРСР. Відповідно іде зменшення коефіцієнту плодо витості жінок, тобто коефіцієнту народжуваності у жінок дітородного віку. Ще 10 років тому на 1000 жінок у віці від 15 до 49 років припадало по 70 родів на рік, у 1988 — вже тільки 59, а 1989 — всього 55, у 1990 — 51. Тривога стає ще відчутнішою, якщо зважити на те, що водночас зростає загальна смертність людей, яка на початок минулого року становила 11.6 на 1000 населення, нинішнього — 12.1, і є майже у два рази вищою, ніж у країнах Західньої Европи, Канади, Япо нії. При такій ситуації уже майже не маємо кількісного відтворення населення: за останні 10 років природ ний приріст різко упав. Ще в 1986 році він становив 4.4 на 1000 населення, у 1987 — 3.5 на 1000, у 1988 — 2.8, у 1989 — 1.7, а у 1990 — 0.6 (!) (по СРСР — 8.7). До речі, на 1.01.1992 в Україні помітний вже від’ємний приріст — 0.4%о (себтоза рік вмирає на 40,000 людей більше, ніж народжується. — Ред.). Маємо нечувану і небачену донині ситуацію, коли 12 областей України вже не відтворюють своє населення! У сільській місцевості, де популяція, як відомо, складається переважно з українців, смертність загалом по ре спубліці перевищує народжуваність. Україна стоїть уже на тій катастрофічній межі, за якою гряде хіба що вимирання і зникнення нації як біологічної термі- нанти. Відомо, що саме жінка є основним гарантом безперервності поколінь. Здоров’я жінки і народже них нею дітей забезпечує перехід з одного покоління в інше і повноцінність зміни поколінь. Здоров’я жінки віддзеркалює не тільки ту сукупність рис, що при таманна у біологічному та суспільному плані процесу відтворення суспільства, але і соціяльну, політичну, екологічну та історичну ситуацію в суспільстві за галом. У погіршенні здоров’я жінок, ущемленні їх ма теринських можливостей можна шукати, а значить і знайти вагомі причини, що привели до цієї критичної біологічної межі. На Україні понад 27 мільйонів жінок, з них 12.4 млн. дітородного віку. У народному госпо дарстві їх зайнято близько 11 млн. Жінки на Україні складають 52% усіх працюючих, 92% жіночого на селення працюють або вчаться. У промисловості жінки складають 45%, сільському господарстві — 46%, будівництві — 28%, транспорті і зв’язку — 33%. Якщо ж зважити на те, що цей процес зайнятості у суспільній сфері іде у розриві від розв’язання питань охорони праці, захисту здоров’я і покращення побуту жінок, стає зрозумілим, що нинішнє становище жінки є с о ц іа л ь н о ю проблемою державного значення. Багато жінок зайнято на важких фізичних ро- 4 ’’НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 1992 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
