Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
БО ГДА Н КРАВЦІВ ПОЖНИВ’Я Учора нам багатий снився сон: пшеничним золотом поля горіли, на срібло кіс лягало збіжжя зріле і з піль ми звозили й несли полон і грала кров у жилах спраглих лон, женцям і жницям дні весільні мріли, слова й пісні, мов бджоли срібнокрилі, бриніли із серпами в унісон. Скілько на небі зірочок, Стілько на полі копичок Зіроньки небо світили. Копоньки поле укрили. Із обжинкових пісень Сьогодні — зорані поля й городи, виблискують до сонця масно скиби, ждучи, щоб зерно слів родюче й чисте упало в землю, спрагнену уроди, і прорістю вросло в розкриті глиби і хвилями котилось колосисте. але хотіла знати, чому вони були моментами, а не нормативною дійсністю. Як і інші жінки, вказувала на нехіть чоловіків співпрацювати з жінками. Не заперечуючи цього кричущого явища, вказувала та кож на ’’індоленцію жінок”, на їхню нехіть боротися за свої жіночі права.2 Втрата держави, однак, показала, на що спро можна українська жінка. ’’Цілу гуманну працю, — писала М. Рудницька, — яка єдино осталася дозво лена в часах ворожого наїзду, перейняла на себе українська жінка: матеріяльна і моральна опіка над родинами наших жовнірів, над усіми неповинними жертвами знущання, одним словом, головна частина діяльности Горожанського Комітету спочиває в руках жіноцтва. А поза чисто філянтропійною діяльністю майбутній історик запише на наш рахунок й інші вчинки, яких не посоромився осяяний славою україн ський жовнір”.3 В цей час Рудницька прийшла до остаточного переконання про потребу самостійного жіночого товариства, яке гуртувало б усіх жінок для того, щоб вони ставали повноцінними будівничими свого суспільства. Погляди, які висловила Рудницька у 1919 році, вона повторювала і обстоювала їх до кінця життя: "Жіноча організація згуртує нас всіх без огляду на нашу клясову і політичну приналежність, бо жіночий інтерес для нас всіх однаковий”.4 Цю статтю М. Рудницька надрукувала в ’’Нашій Меті”. Був це "часопись робітного жіноцтва”, що виходив з перервами, зумовленими труднощами з польською поліцією, впродовж 1919 року. В імені комітету редаґувала газету Дарія Шухевич-Старосоль- ська за фінансовою допомогою соціялістів. На відміну від інших активісток того часу, не виглядає, щоб Рудницька захоплювалася ідеями с о ц іа л із м у чи навіть фемінізму у с о ц іа л іс т и ч н ій заквас ці. Якщо Старосольська перейшла від соціялізму до фенімізму, то Рудницька з часів своєї молодости витворила певного роду органічний фемінізм. Права жінки, особливо громадські права, здобуто зразу ж після війни. Тепер виникло питання користування тими правами, питання обов’язку перед громадою, перед нацією. У фемінізмі Рудницької є сильний натиск на обов’язок. 1. Хоч українські жіночі товариства поза межами Радян ського Союзу вважали себе членами Союзу Українок, фор мально Всесвітній Союз Українок ввійшов у життя тільки 1937 року, за згодою всіх жіночих товариств та за формаль ним затвердженням польського уряду. Ми не маємо точних статистичних даних про кількість членів Союзу. Згідно з державним звітом на 29 березня 1936 року, Союз Українок у Польщі нараховував 35 тисяч; ’’Sprawozdanie z zycia mniej- szosci narodowej”. стор. 35. Мілена Рудницька, в Інфор маційному Листку Матірного Союзу Українок, число 4, травень-червень 1951, писала, що напередодні Другої світо вої війни Союз налічував понад 100 тисяч членів. 2. Це улюблена фраза Рудницької, коли вона хотіла критикувати жінок. Вперше появилася вона у статті "Львів ське жіноцтво підчас падолистового перевороту”, яка була надрукована у ’’Прапорі” на початку 1919 року, а в листопа ді того року була передрукована в ’’Нашій меті”, ч. 22 (23. XI. 1919), стор. 3-5; та ч. 23 (24.XI.1919), стор. 5-6. 3. Цитата з передруку статті у ’’Нашій меті”. Пізніша стаття Рудницької ”Роля жіноцтва у визвольній боротьбі УГА: відсутність джерельних матеріялів. Споминеві статті учасниць, як головне джерело інформацій”, у книжці ’’Укра їнська Галицька Армія: у 40-річчя її участи у визвольних змаганнях (матеріяли до історії)”. Видав хорунжий УСС Дмитро Микитюк, стор. 335-347. Підкреслює позитивну та активну участь жінок і подає список імен 90-ти жінок, які служили у збройних силах в Західній Україні. В цій статті, написаній на еміграції, Рудницька навіть реабілітує чищення картоплі як потрібну форму праці для народу. 4. ”Чи треба нам окремих жіночих організацій?”, ’’Наша мета”, ч. 11/7. VII.1919/, стор. 1-3, цитата з стор. 3. Продовження в наступному числі ’НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 1992 З
Page load link
Go to Top