Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ворожнеча чоловіків. Факт, що українські жіночі то вариства могли брати участь у міжнародних з’їздах і в такий спосіб здобули українцям доступ на міжна родну арену, яка була звичайно їм закрита, поборю вав іронію, з якою деякі чоловіки ставилися до сус пільної активности жінок. Без основ жіночого руху політична діяльність Мілени Рудницької, яка стано вила одну з найважливіших ділянок її життя, була б неможливою. Щоб виробити програму, чуйну на всесторонні намагання українок включитися актив но у громадське життя, потрібно було людини та лановитої, освіченої, здисциплінованої, цілеспря мованої, яка зуміла б пов’язати рутинну працю з полетом великого ідеалу. Доба, в якій виростала Мілена Рудницька, змушу вала її з ранньої молодости сконфронтувати питан ня про ролю жінки в модерному світі. Народилася вона 15 липня 1892 року, в той час, коли ще велися дискусії в доцільності середньої та вищої освіти жінок. Українські парляментаристи, а особливо о. Іван Озаркевич, піднесли справу освіти жінок у 1890 році; гґерше жіноче віче у справі допущення жінок в університет відбулося в Галичині 1891 року; перша жіноча гімназія в Галичині ( до речі, польська, у Кракові) відкрилася 1896 року; жінок (з-поза Австрійської імперії, щоб не ширити згіршення серед своїх) допущено у Львівський університет 1898 року; перша жінка в Галичині, яка здала матуру, Софія Окуневська, — здала екстерном у 1885 році. Руд ницька належала до одного з перших річників українських галицьких жінок, які пройшли групово новий гімназійний академічний курс навчання. Рішення змагати до клясичної матури та універ ситетських студій, поруч з братами, незважаючи на смерть батька та матеріяльну незабезпеченість сім’ї, в той час потягало за собою зусилля, вміння відсто яти свої погляди перед наругою як чоловіків, так і жінок, життєздатність та вміння пробитися крізь перешкоди. Жінки, пройшовши таким шляхом, вироб ляли самовпевненість, вміння діяти рішучо і — най важливіше — самостійність у поглядах. Таким жінкам тяжко було "замарити” очі чужими ідеями, бо вони все перевіряли власним розумом та практикою. Зі Зборова, в якому Мілена народилася, сім’я Рудницьких після смерти батька остаточно переїхала до Львова, щоб дати можливість дітям здобути вищу освіту. Мати, маючи п’ятеро дітей та обмежені фінан сові можливості, для прожитку відкрила дім для студентів та щокілька років перепродувала хати для заробітку. Ініціятива матері — хоч станції були звич ним способом прибутку для інтелігентних сімейних жінок — відбилася на дочці. Мілена бачила наявно, що навіть у щасливому подружжі життя жінки не є забезпечене. В університеті у Львові Мілена вступила в роки затяжної, а то й кривавої боротьби за права україн ської мови. Тоді посилилося зрозуміння потреби зор ганізованої спільноти, зорганізованої громадської акції для досягнення політичних цілей. Під час війни, щоб продовжити студії, вона переїхала зі Львова до Відня. Відень, що ще за часів війни був столицею ве ликої, хоч і загроженої імперії, після війни став одним з осередків політичних емігрантів. Більше того, у ньому пульсувало українське життя, яке посилилося після війни. Там жила традиція студентської актив ности (у студентському гуртку ”Січ” вперше читалися твори Кобринської), там була преса, яка писала про досягнення українців (Олена Степанів — перша жін- ка-вояк у нормальній армії в Европі — стала темою статтей у віденській пресі в 1915 році), процвітало культурне життя українських родин, які почувалися впевнено у столичному блиску, діяла активна група українців зі східніх областей України, які створили Союз Визволення України і яких посилювала емігра ція інтелігенції з України. Діяв у Відні — також дуже активно — Жіночий Комітет. Після розпаду Австрії, коли Рудницька пра цювала над дипломом з педагогіки, у Відні вирувало політичне життя. Через Відень проїжджали різні українські делегації, тут були постійні представни цтва українського уряду і тут Рудницька познайоми лася з деякими провідними жінками з-поза Галичини: Зінаїдою Мирною, Надією Суровцевою, Галиною Чикаленко-Келлер. У Відні Рудницька поглибила знання, поширила світогляд, вийшла у ширший світ. Тут ближче пізнала Павла Лисяка, майбутнього посла до сойму, адво ката, журналіста за якого в тому ж Відні в 1919 році вийшла заміж. Подружжя, а згодом материнство, знову гостро поставило перед нею нерозв’язні пи тання життя самостійної, освіченої, фахово вишко леної жінки. І подружжя згодом розпалося. Руд ницька сама виховувала сина. Разом з іншими жінками, які не знали про підго- тову Великого Листопада, вона кинулася з запалом до праці — і не знайшла місця для жінки. Лише за два чи три дні її прийняли до кухні в Народному Домі, хоч її кваліфікації на таку працю були міні мальні. Кухнею відав молодий здоровий чоловік, а на фронті відчувався дошкульний брак сил. Остаточний поштовх до фемінізму Рудницькій дали польки. 22 листопада Рудницьку заарештували польські леґіонерки: під час української влади у Львові вони активно працювали в розвідці і підтри муванні зв’язку. Боліло те, що на рідній землі польські жінки заарештували українку, яка не мала змоги використати своєї сили, своєї інтелігенції, свого знання міста для оборони національних інтересів. Рудницька відрізнялася від інших українок, які у споминах про Листопад згадують маєстатичні, дер жавотворчі моменти. Вона також підкреслювала їх, 2 ’’НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 1992 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
