Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
15 липня 1992 р. минає 100 років з дня народження видатної політичної й громадської діячки, педагога, журналіста, ідеолога та провідника українського жіночого руху МІЛЕНИ РУДНИЦЬКОЇ. МАРТА БОГАЧЕВСЬКА-ХОМ’ЯК МІЛЕНА РУДНИЦЬКА І ЖІНОЧИЙ РУХ Ім’я Мілени Рудницької пов’язане в першу чергу зі зростанням Союзу Українок в Галичині та творен ням світової організації жіноцтва поза межами Радян ського Союзу. Діяльність М. Рудницької, однак, пере росла рамки однієї організації чи групи і набула загальнонаціонального значення у політичному жит ті західніх українців. Виступи Мілени Рудницької на міжнародному форумі надали їй загальноукраїнсь кого маштабу. Притаманності Союзу Українок втяг нули М. Рудницьку в русло не тільки загальнофемі- ністичної тематики, але й політичного мислення. Маємо справу, отже, з людиною, яка діє як політик і як жінка, яка вважає своїм обов’язком втягнути саме жінок у політичний розвиток і яка робить це у контексті громадських установ, прийнятих звичаїв та діючих суспільних засад. Хоч постать Рудницької зв’язана з різними контроверсіями, форма її діяль- ности звичайно змагала не до конфронтації, а до злагодження конфлікту. Очевидно це не стосується тих, кого вона вважала ворогами свого народу. Союз Українок був єдиною в Европі масовою організацією жіноцтва, в якій гуртувалися жінки різ них суспільних кляс та політичних поглядів. Руд- ницька стала головою Союзу Українок у 1928 році. Тоді організація нараховувала коло 60 філій і неточно устійнену кількість селянських гуртків. За 11 років головування Рудницької організація зросла майже до 60 тисяч членів, згуртованих більш як у 70 філіях та 1,100 селянських гуртках, які охоплювали понад 50 тисяч жінок, тобто організації, яка нараховувала понад сто тисяч членок. Ці числа вказують, що маємо справу не з пересічною жіночою допомоговою орга нізацією, а з динамічною суспільною, економічною та політичною силою Галичини. Не був Союз Укра їнок твором Мілени Рудницької — надто багато орга нізацій, одиниць та різних напрямків жіночого руху на Україні ввійшли в Союз Українок, щоб можна його вважати твором однієї людини. Така організація ви магала для свого зростання та діяльности проводу з візією, яка виходила поза саму організацію, людини з хистом, політичним виробленням та вмінням з’єд нувати собі співробітників. Чисельний стан Союзу Українок (подані цифри охоплюють тільки Галичину) підкреслює, що організація відповідала потребам своїх членів, віддзеркалювала намагання села приспі- шити темп модернізації та включити жінок у полі тичне життя країни. В основному Рудницька очолю- Міпвна Рудницька Milena Rudnytska 1892—1976 вала організацію, яка намагалася уможливити та приспішити участь жінок у розвитку суспільства. Мережа Союзу Українок охоплювала Галичину, Волинь (крім польських заборон), була пов’язана з Буковиною, емігрантськими організаціями і дала поштовх організації жіноцтва у США та Канаді. Союз Українок відіграв важливу ролю в економічному роз витку села та в політичній активізації жінок. Під головуванням Мілени Рудницької Союз Українок вміло поєднував модернізацію села та розвиток жі ноцтва. Що більше, в час зростання нетолеранції, ідеологічної виключности, опортунізму та зневіри у політичному житті країни, як і наростаючого розбра ту, Союз Українок зумів твердо стояти на принципах саме толерантности, правдивої демократії та інтелі гентного патріотизму. Жіноча організація уможливлювала жінкам віді гравати чільну ролю у громадському житті поза ме жами виключно жіночих форумів, від якої до того часу їх відштовхувала чи то традиція, чи звичай, чи брак можливости, чи, врешті, відкрита або прихована НАШЕ ЖИТТЯ", ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 1992 1
Page load link
Go to Top