Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Коли вже вогонь догоряв, молоді хлопці і дівчата скакали через нього, співали, веселилися, розпові даючи різні жарти, анекдоти, смішні події з власного життя і життя інших, ворожили на палаючих головнях. Деякі собіткові пісні на честь Івана Купала були поважними: Яне, Яне, святий Яне (2) Освяти нам наше зілья, Дрібний пісок і каміня... (Висова) Це пов’язувалося зі завтрашнім свяченням зілля в церкві. Освячене зілля мало оберігати людей від злих чарів, лікувати хвороби. Основу складали пісні епічно-балядного характеру про різні події купаль ської ночі, кохання, побажання. Багато пісень були жартівливі, наприклад: Ой на горі оген горит, Ой там Ганя (або інше ім’я) жабу гонит. Гонит, гонит до потічка, Здоіти єй до діничка... (Регетів) Пізно вночі молодь, з піснями поверталася до села. Учасники забави розмахували палаючими го ловнями, відганяючи ’’злих духів”. Близько села го ловні гасили, запихаючи тліючий кінець у землю, щоб не викликати пожежу. Після війни і виселення лемків з Польщі в Україну та примусового розселення решти на північно-захід- ніх землях Польщі, собітка на Лемківщині перестала горіти. Не чути було чудових співанок,- музики. І лише у 1983 році розпочато на галицькій частині Лемківщини (Польща) проведення щорічного фести валю "Ватра”, який до деякої міри є віддзеркаленням традиційної собітки на честь Перуна в ніч під Івана Купала (св. Івана Хрестителя). На південній частині Лемківщини (Словаччина) напередодні Івана Купала жінки до схід сонця зби рали на полі зілля для освячення. Увечорі молодь збиралася палити собітку. Спалювали минулорічне зілля. Кожна дівчина приносила на місце собітки в’язку соломи (ялівець тут не росте). Запалюючи вогнище, співали: А ти, Яне, шватий Яне, Ошват же нам тото поле, Тото поле і пашницу, Жито, овес і пшеницу... Більшість пісень була присвячена темі кохання або ж носила жартівливий характер. Особливо висмі ювали учасники собітки тих, хто полінувався прийти на свято. Зрештою, ніхто з ’’виновників” не обра жався. А Марися наша пишна На собітку к нам не вишла. Не так пишна, як лінива, На прайнику блохи била... Лемківська собітка увібрала в себе ознаки за гальноукраїнського святкування Івана Купала, збе- рігши чимало спільних рис з польським обрядом "Собутка” та словацьким ’’Янске огне”. * Купалонька — мітична річкова русалка, подібна до ангела, невинна утоплениця. Фото Тані Д’Авіньон. Photo by Tania D’Avinion. 1 0 ’’НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 1992 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top