Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
СВІТОВА КООРДИНАЦІЙНА ВИХОВНО-ОСВІТНЯ РАДА вона, крім поборення вищенаведених труднощів, хоче дати своїй дитині виховання в українському дусі, то це вимагатиме додаткової уваги, часу і посвяти. Знання української мови та, взагалі, відчуття укра їнства не можуть дати навіть найдорожчі і найякісні ші садочки, дитячі ясла тощо, крім рідних батьків, ба бусь і дідусів. І якщо цієї другої альтернативи немає, тоді для молодої жінки важкий вибір — особиста кар’єра чи її дитина. І тут напрошується думка: а де поділася широко- оспівана і в автобіографіях великих людей зафіксо вана та безкорисна, завжди готова на посвяту, ма теринська любов? Чи місце їй вже тільки в поезії? Віримо, що ні, що поезія щасливого материнства, сповненого посвяти й любові, є в нашому реальному житті. Так, здобуття освіти для особистого інтелекту ального та духовного росту і набуття звання є питан ням в наш час недискусійним, самозрозумілим. Кожна молода жінка має право на самовизначення лінії її життя. Але справедливо теж щодо дитини, яку при водить жінка на світ, щоб ця нова істота — дуже просто — мала маму. Маму, яка, хоча б в перших ніжних роках дитини, в поспіху на працю не під кидала її комусь, що не з любови, але за гроші піклується нею в час відсутности матері. Це непро стима прогалина браку материнського тепла не тіль ки для дитини, але велика втрата для матері, про- гаяння цінних хвилин росту і розвитку дитини, її перших кроків, перших слів, словом, прогаяння пе ріоду щасливого материнства, якого ніколи не мож на вже повернути, і за яким жаліє не одна мати, коли вже пізно. Але повернемось до питання допомоги працю ючій матері втримання балянсу її обов’язків, в тому числі виховування дітей в родинному теплі та сві домості свого походження. Альтернативи можливі: — Як вже було сказано, найкращим заступством батьків є бабусі й дідусі. — Організування цілоденних українських садоч ків в околиці скупчення молодих родин. — Спровадження з України когось з родини для опіки над дітьми. — Організування спільної української няні для дітей молодих подруж, що живуть в околиці. Говорячи про скупчення молодих родин, слід підкреслити, що т. зв. ’’нуклеарні” родини, які живуть в ізоляції від своїх родин та громади, проходять сус пільне відчуження набагато скоріше від тих родин, що мають близький контакт з родиною, дальшою родиною і громадою. Тому доцільним є порадити молодим не спішити поселюватися ізольовано, на впаки, замешкувати в околицях, де живе близька чи дальша родина та друзі молодости. Це дасть мо жливість допомогти молодим працюючим матерям, а теж допоможе творити сприятливу атмосферу для передачі дітям культури батьків, особливо дідів. Але для реалізування цих можливостей дуже важливим є плянування майбутнього стилю родини та її пріори тетів заздалегідь. Любомира ’НАШЕ ЖИТТЯ”, КВІТЕНЬ, 1992 15 ДЕЛІКАТНИЙ БАЛЯНС ПИТАННЯ: Мене турбує захитаний бапянс у родинах, де матері свій повний час віддають професійній праці, залишаючи тільки " окрайці” його для виховання ді тей у свідомості їхнього національного походжен ня. Особиста кар’єра і матеріяльна користь віді грають головну ролю, а високоплатні дитячі ясла і садочки (неукраїнські) заповнюють місце відсутньої матері. При обтяженні матері професійною пра цею і додатковими, пов’язаними з працею функціями — конференції, семінари, поїздки тощо — спитаємо, скільки часу, сили й ініціятиви залишається їй для родини, для творення домашнього вогнища та ви ховання дітей? Виникає питання: яка користь для української спільноти з таких родин? Яку націо нальну свідомість одержать діти? І як зарадити проблемам, пов’язаним з цими питаннями? Галина з Монтреалю ВІДПОВІДЬ: Дорога пані Галино! Відповіді на Ваші два перші питання, на жаль, будуть неґативні, або буде, як Бог дасть. Ми зупи нимося радше на третьому, спершу проаналізувавши питання працюючої матері. Справді, спостерігаючи сучасну жінку, можна ди вуватися з акробатики її багатогранних обов’язків — професійних, родинних і додаткових інших — та делікатного, часом небезпечного балянсу. Намагання сучасної жінки втримувати рівновагу між професією і родинними обов’язками вимагає неабиякої фізичної і духовної сили. Іноді ця акро батична діяльність приводить її до фізичного та пси хічного виснаження, а дітей до емоційних проблем. Логічно, труднощі погодження професійних і родин них повинностей спонукують зменшення народин дітей. В цьому відношенні велику ролю відіграє рі вень і рід професії та пов’язані з нею відповідаль ності. Наприклад, чим вища освіта жінок, тим менше в її родині дітей. Особливо це стосується жінок з т. зв. інтелектуальними професіями, які вимагають ста лого удосконалення, що знову ж залишає жінці щораз менше часу для родини. За статистикою болгарсько го журналу ’’Соціологічні проблеми”, жінки цього типу мають переважно одну дитину. А що стається в житті такої професійної жінки, коли приходить на світ дитина, для якої вона хоче присвятити свій час і увагу в перших роках її життя? Якщо немає в тому випадку заступства — бабусі — жінка бере відпустку з праці на довший час, вона наражається на втрату її, або автоматично відстає в галузі її професії, що важко після трьох-чотирьох років наздогнати. У випадку української жінки, ці факти приводять до роздумувань про додаткові проблеми, бо якщо
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
