Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
СОЮЗ УКРАЇНОК У ДРОГОБИЧІ Свято Спаса. Дрогобич, 19 серпня 1990 р. Summer holiday in Drohobych, 1990. Ось уже рік, як до Дрогобича, міста на укра їнському Підкарпатті, щомісяця пошта доставляє жур нал ’’Наше життя” 3 великим зацікавленням чекають тут на нього у Союзі Українок. Зі сторінок часопису довідуємось, як живуть і працюють на американській з емлі наші посестри-союзянки. Нас тішить, що укра їнські жінки там, за океаном, вистояли серед чужого оточення і докладають чимало зусиль, щоб зберегти звичаї і традиції свого народу, його мову й культуру. Маємо надію, що коротка інформація про нашу діяльність також зацікавить колеґ із СУА. Як і скрізь на Україні, у Дрогобичі жінки не стоять осторонь суспільно-політичного життя та національного від родження. 9 червня 1990 року в місті відновлено Союз Українок. Нам пощастило, бо почесними члена ми осередку стали союзянки, які брали участь у жіночому русі ще до війни — Магдалина Воробець та Адріяна Попель. Перші кроки у нашій роботі ви явилися нелегкими, адже потрібно було зорганізува тись, виробити плян найконечніших заходів. Уперше ми заявили про себе на свято Спаса 1990 року, коли під льозунґом ’’Жіноцтво українське, вас чекає нова доба!”, зібралися на подвір’ї колиш ньої церкви, а тепер школи, що по вулиці Стрий- ській. Тут було посвячено хрест, відправлено Бого- служення. А 21 серпня разом із громадськістю міста ми йшли колоною на Франкове свято. Щороку до роковин народження Івана Франка у Нагуєвичах збираються шанувальники його таланту: письменни ки, художники, артисти, студентська молодь, числен ні делегації з навколишніх міст і сіл. У вересні 1990 року, коли біля фізико-математич- ного корпусу педагогічного інституту, в минулому — катівні НКВД — почалися розкопки жертв сталін ських репресій, учасниці нашого об’єднання носили гарячу їжу тим, хто заступав на нічні чергування біля розкопок. Велелюдний похорон жертв сталінізму від бувся в місті лише в липні 1991 року. Наші союзянки прибирали труни (всього 486), плели вінки і ґірлянди. Співзвучними до того, що кожен з нас переживав у ті хвилини, стали слова вірша, який написала наша товаришка, Катерина Іванців: Н а р о д у н а ш о г о н е н а в и с н і к а т и , П р и й ш о в т о й ч а с у с іх в а с в ід н а й т и І п р а в е д н и м с у д о м с у д и т и , Щ о б с п р а в е д л и в іс т ь в ід р о д и т и ! Суспільно-політичне життя на Україні розвива лося дуже бурхливо, і ми намагалися іти в руслі подій. Допомагали студентам (збір теплого одягу, ліків, вітамінів), котрі в борні за волю України восени 1990 року оголосили в Києві тривале голодування. Тоді ж їздили пікетувати Верховну Раду, щоб ком партійна більшість парляменту знала, що народ хоче жити у демократичній, незалежній державі і вимагає прийняття відповідних законів. Вирушали на Велику 12 ’’НАШЕ ЖИТТЯ”, КВІТЕНЬ, 1992 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top