Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
II Ганна Іванівна Закревська прокинулась і, не від криваючи очей, щасливо потягнулась під ковдрою, намагаючись згадати, що таке приємне чекає ТІ сьо годні, від чого їй так радісно прокинутись у цей день? Якийсь подарунок від чоловіка? Ні, той давно вже не їздив до міста, та й не було нічого такого, чого б їй так дуже бажалося мати. Листи? Ні, не було й листів... Ганна Іванівна раптом сіла на ліжку й радісно засміялась до себе. Листів не було, але була записка від Віктора, від шваґра, що той приїде до них із Шевченком... Оце було воно! Приїде Шевченко! Ганна Іванівна щасливо усміхнулась і швиденько шугнула знову під ковдру, щоб із заплющеними очи ма краще роздуматись, чому це вістка про приїзд Шевченка викликає в ній таку радість. Та з сусідньої кімнати вже чулось шаркання пан тофлів її чоловіка, і за хвилину сам Платон Олек сійович уже входив у жінчину спальню. Вона ще спробувала удавати, що спить, але саме щасливий вираз видав її. — Чому це ти так приємно усміхаєшся, га? — полоскотав її під шиєю чоловік. — Мабуть, знову якісь жарти вигадуєш? Оженившись пізно і будучи майже на двадцять років старшим за дружину, Платон Олексійович ча сом жартував і дражнив жінку, як малу дівчинку. Так і тепер, йому спало на думку тільки одне пояснення, чому вона так радісно сяє. — Ага, пригадую, пригадую! Це ж сьогодні тобі привезуть нову сукню. Ну, то за кілька днів можемо поїхати кудись, може, — до Яготина, до Рєпніних, показати тебе в новій сукні княжні. Ганна Іванівна побачила, що сьогодні вже не зможе додумати до кінця, чому її так тішить думка побачитись з Шевченком, і сказала спокійно, одсу- ваючи руку чоловіка: — Невже ти вважаєш мене за таку марнославну жінку? Я люблю сукні, але не для того, щоб викли кати в інших заздрість. — А для чого? Щоб сподобатись чоловікам? О, ми знаємо вас, вічних дочок Єви, — посварив на неї пальцем чоловік, впадаючи мимохіть у той поблаж ливий тон, яким звик говорити з усіма жінками вза галі, і зокрема — з своєю молоденькою жіночкою. — Я пригадую, як Шевченко мав малювати твій портрет, скільки ти тоді суконь перепробувала! А він сукні майже й не намалював! — засміявся Платон Олек сійович, задоволений своїм жартом. — Марні були твої турботи! Ганна Іванівна почервоніла. Дійсно, перед тим, як вибрати сукню, в якій її малював би Шевченко, вона довго вагалась і роздумувала. Так хотілось виглядати якнайкраще... Не тому, що їй хотілось по лонити собі цього чоловіка, а тому, що він так ми лувався в красі. Вона найкраще пригадує собі баль у пані Віль- ховської, у тієї майже сліпої "маркізи”, як її називали всі, а яку Шевченко одразу ж почав називати ’’Матін ко”... Тоді було так небувало весело, та й весь час перебування в Мосівці лишився в її пам’яті, як особ ливий, ні на що інше не подібний, підкреслено гарний і повний час у її житті. Голос чоловіка знову повернув Ганну Іванівну від мрій до дійсности. — Я ще хотів просити тебе, дружочок, щоб ти не той... знаєш, не поводилася занадто дружньо з Шев ченком. — Чому? — здивовано глянула на нього Ганна Іванівна. — Гм... знаєш, хлопець молодий, до того ж — художник... Ви, жінки, так його тут розвезли, роз пестили... Йому може в голові закрутитись. — О, дурниці! — розсердилась Ганна Іванівна, що рідко коли наважувалась одкрито суперечити чоловікові. — Шевченко такий скромний, такий стри маний!.. — Стриманий, стриманий, а бачиш, завернув го лову княжні Варварі! Хто зна, чим це скінчиться... 8 ’’НАШЕ ЖИТТЯ”, КВІТЕНЬ 1992 ДВІ КРАСИ (триптих) (Продовження) ЛЮДМИЛА КОВАЛЕНКО Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top