Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
РОМАН КУПЧИНСЬКИЙ ЛИСТОПАД Пожовкле листя, сіре небо, Осінний вітер, листопад, Ох, скільки споминів далеких До нас вертається назад!... Був час і вітряний і зимний І листя падало на шлях, Та в душах нам світило сонце І квіти нам цвили в серцях. О, незабутній листопад! Пройдуть літа, пройдуть віки, А ти стоятимеш над нами, Як тінь Господньої руки. — Чи стараєтесь ви організувати свої підпри ємства, дохід з яких йшов би на добродійні цілі? — Так, місяць тому Марійське Товариство засну вало мале підприємство ’’Caritas”, яке буде займа тися переробленням сільськогосподарської продук ції. Частина прибутків йтиме на харитативні цілі. Ми плянуємо найближчим часом відкрити у Львові без коштовну їдальню для бідних. — На кого ви розраховуєте у цих своїх плянах? — Допомога з Німеччини не вічна, і ми повинні дбати про створення власної матеріяльної бази. Для початку надіємось на допомогу усіх людей доброї волі... — Це одна зі сторінок вашої діяльности. А крім харитативної діяльности якою діяльністю ви зайняті як депутат міської Ради? — Я — член комісії культури і національно-духов ного відродження. Займаюсь справами близькими мені і болючими, — це питання нашої культури у всіх її сферах: музей, театр, взагалі мистецтво. Недавно ми прийняли рішення про ліквідацію музею Леніна у Львові і передачу цього приміщення Національному Музеєві. Відомо, що найбільша збірка іконопису на Україні належить Національному Музеєві у Львові і знаходилась вона у Вірменському соборі. Нині ця унікальна колекція ікон має можливість бути експо нована широкому колові у просторих залях колиш нього приміщення Музею етнографії та народних промислів (музей Леніна був розміщений у будинку, в якому в передвоєнні роки знаходився Музей етно графії та народних промислів). — А яка доля Вірменського собору? — Його віддадуть вірменській громаді у Львові. Лише уся ця процедура затяжна і довга, бо над звичайно відповідальним є те, як перенести ікону в нове приміщення, як вона буде себе "поводити” в нових умовах. — Так, цей захід надзвичайно відповідальний, бо, як відомо, колекція ікон зберігається у Вірмен ському соборі близько 50-ти років. Вона повністю ’’зжилася” з температурно-вологим режимом собору, а ікона більш ніж будь-який твір малярства надзви чайно чутлива до різних змін. Пригадую, як Віра Свєнціцька хвилювалася з приводу експортування ікони ’’Преображення” (XIV ст.) з с. Бусовисько з експозиції музею у Рим. Були для цього створені усі умови, які відповідали б такому ’’переселенню”. — На нашу комісію покладені всі, так би мовити, господарські рішення культурницьких установ. Театр не має приміщення, ми думаємо, як допомогти моло дому творчому колективові, мистці не мають май стерні, ми мусимо подбати і про це. Все ще над звичайно важкі кроки в господарських справах за кладів культури. Видно, ще не прийшов час на таку ’’розкіш”. — Пані Стефо, по сферах вашої діяльности ви взялися за найважчі: харитативна та економічна для розвитку мистецтва і культури на Україні. Як ви думаєте, чи піднімуться ці болючі питання і чи буде якась оптимальна розв’язка? — Я вірю, що з допомогою ентузіястів, людей доброї волі, професійних людей ми мусимо розв’язу вати ці питання і ставити їх першочерговими, а не як за радянського режиму — останньорядними. Світ розцінюватиме нас по тому, як ми шануємо свою культуру, і що ми знаємо... — І останнє питання: А як же ваші Гобелени, коли прийде до них черга за клопотами господарського порядку, адже важко поєднувати творчу працю з іншою? — Я довгі роки не мала можливости творчо пра цювати через те, що була репресована, а тепер нова хвиля громадської необхідної праці захлиснула нас усіх. Проте я живу думкою вернутися до своїх Го беленів, коли побачу, що робота налагоджена і можна її залишити на інших людей. — Бажаю вам успіхів, а наші читачки, мабуть, відгукнуться на ваші болючі питання, так як і від гукнулись раніше на вашу і нашу спільну біду, і надіюсь, що матимете нагоду побувати між член- ками СУА та розказати їм більше про ваші нові пляни. Інтерв’ю провела Стефанія Гнатенко
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
