Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ВЕЛИКИЙ ДРУГ УКРАЇНСЬКОГО ЖІНОЦТВА ПЕТРО КАРМАНСЬКИЙ FINALE Засну як легіт в сірій скибі, Розвіюсь мов рідка імла; Візьму з собою злидні й болі, — Оставлю вам самі діла. І в хвилях скорби, в хвилях горя, В тяжких для вас осінніх днях, Вони засяють наче зорі І прояснять вам темний шлях. Рисунок Мокі Кокоріс. Drawing by Moki Kokoris. АННА-ГАЛЯ ГОРБАЧ Зеновій Красівський. Zenovij Krasivsky. У п’ятницю, 20 вересня ц.р. помер у Моршині, в Західній Україні, на 62-му році життя в наслідок інсульту відомий правозахисник, колишній член і борець УПА, довголітній в’язень і засланець в сталінсько - брежнєвських тюрмах і таборах бл. п. ЗЕНОВІЙ КРАСІВСЬКИЙ Великий друг і побратим активних діячок і уча сниць підпільної боротьби за волю України, таких як покійна Катерина Зарицька, Одарка Гусяк, Ірина Се ник, Оксана Попович та інші, останні роки (після трагічної смерти дружини Олени Антонів) Зеновій Красівський жив тільки для відродження України, працював у різних комітетах, ініціював різні дале коглядні громадські та мирянські справи, але при тому не занедбував своїх близьких друзів, які по требували практичної допомоги. Це його велика жер- твенна заслуга, що важко хворий Іван Світличний після повернення зі заслання міг перебувати в під карпатському Моршині, де про нього дбали невтомна дружина Льоля Світлична та близькі друзі з Івано- Франківська та Львова. Немало спричинився також до процесу відродження Української Греко-Католиць- кої Церкви. Остання його мрія була допомогти нашим монахиням в Гошеві влаштувати обитель, старався їм організувати бібліотеку. Листи, що надходили від нього, були всі писані з дороги. Своїм автом він постійно когось возив, привозив, по когось їхав, і наші люди не жаліли ні його здоров’я, ні часу. ’’Все частіше і частіше я зупиняю авто в якомусь живо писному куточку моїх численних доріг, відкидаю си- дження і моментально засинаю. Інколи це 10-15 хви лин, але мені здається, що провалився був на цілу солодку вічність, і що мені там було дуже добре, а ось повертатися до керма і педалі в неохота, а треба”. І далі в тому ж листі з червня 90-го року: ’’Був два дні в Києві, просяк до останньої клітини чужою бідою і безвихіддю...” А в отанньому листі, що надійшов у серпні 1991 р. він пише: ’’Мав би я написати про сторішого листа, але не маю де сховатися від бурх ливого ритму нашого життя милих відвідувачів-пожи- рателів мого часу. Говорю це без згіршення і злості, бо, власне, для того живу і тим тримаюся...” У травні цього року він виготовив звернення, щоб помогти Згромадженню Сестер Пресвятої Ро дини в Гошеві побудувати монастир. Текст звернення Зеновія Красівського, який жив виключно для рідного краю і свого народу, віддзеркалює всі його болі й надії на відродження України. Хай солодка буде йому вічність, як ті короткі сни під час жертвенних доріг, а приклад його жертвенности знайде послідовників.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
