Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
мий цикл. Тематично вони пов’язані з подіями старо винного єгипетського та юдейського світу, лицарсь кими середньовічними пригодами; спільне їм, однак, що всі вони відбивають глибокі порухи людської душі. Леґенди представлені також у третій збірці "Відгуки”, де надрукована драматична поема "Одер жима” з біблійним сюжетом, але сильним спрямуван ням у сучасність поетеси. Леся Українка і в цій збірці не перестає закликати своїх сучасників, особливо творчу інтелігенцію, віддавати свої сили кращому завтра свого народу. У драматичних поемах і драмах Леся Українка вивела цілу низку жіночих постатей, що до сьогодні вражають нас своїм героїзмом, витривалістю та стій кістю у важких життєвих ситуаціях, жертвенністю, але й такими жіночими рисами як ніжність і співчуття. Незабутніми стають нам ці постатті, як Тірца біблійна з поеми "На руїнах” з її закликом до праці на користь народу, чи античні Іфігенія або Кассандра, середньо вічна Беатріче, а чи вже новітніша Оксана, що в Московщині зберігає вірність своєму народові й не піддається асиміляції ("Бояриня”). Саме національні мотиви, що так сильно звучать у ’’Боярині” та ’’Оргії”, увійшли в твори Лесі Українки щойно в останньому періоді її творчости, а були вони десятиліттями промовчуванні у радянському літературознавстві, у розвідках і працях поетеси, у виданні її творів. Ця проблематика віддзеркалює розчарування Лесі Укра їнки с о ц іа л із м о м , ідеологією, якій вона довіряла довгі роки, що вона спроможна розв’язати пекучі проблеми суспільства. Врешті вона звертається до сюжетів, що зовсім не торкають сучасність: в ’’Лісовій пісні” поетеса представляє трагедіючистої душі (Мав ки), що іде до людей і зударяється з їх низькою буденщиною, де немає місця для краси та ідеалів. У ’’Камінному господарі” вона дала власну інтерпрета цію клясичного сюжету, в якій головний герой мусить гинути, бо він зрадив власний принцип життя. Леся Українка зуміла у своїх творах надати тим гуманним традиціям, що їх винесла зі школи своїх попередників, виразний с о ц іа л ь н и й та національний напрям, одночасно схопити погляди, думки і кон флікти чисто людського характеру, що тривожили її сучасника також поза межами України. Вона, як пише Олександер Дорошкевич, зуміла ’’піднестися з націо- нально-українських меж до загально-людських, сві тових сюжетів”. Стиль Лесі Українки енергійний і динамічний. Постаті її непохитні натури, що вона представляє у драматичних ситуаціях. Сильний індивідуалізм, що виявився у зіткненні одиниці зі спільнотою, має позитивні риси, бо він не служить егоїстичним цілям, а направлений на поліпшення людської долі. Незважаючи на віддалені історією та віками сюжети, вони вражають своєю живучістю, бо віддзеркалюють сучасні людські проблеми, що то чаться довкола вічних питань: істини, краси, твор чости та буття народу. ЛЕСЯ УКРАЇНКА Уривок з "Епіпьоґу" Чи сумно вам чи радісно читать, Оповідання про велику драму? То хочеться над вами заридать, То заспівать з раптового нестяму. То був якийсь блискучий карнавал, Червона оргія буяла на просторі, Здавалось, налетів дев’ятий вал І прокотився бурею по морі. Дев’ятий грізний вал! У глибині Якісь печери позіхали чорні, Та високо здіймались гребіні, І тремтячи огнем, здавались необороні. Плавким багаттям вал на гору наступав. Гора стояла твердо, міцно, стало, Холодна та німа. Розбився вал, Утихла буря — більш валів не стало, Зоставсь на дрібних хвилях марний шум, Та дрібні камінці безсило торохтіли. Нещасні камінці! той побережний тлум Ні море, ні гора приймати не хотіли. Дев’ятий вал... Чи тож була вода, Що марне так розбилася об кручу? Тож сіль землі, тож сила молода Ішла на смерть, на згубу неминучу, Лягала молодь у труну жива З одважним усміхом, немов байдужа, Отак індійська молода вдова Іде вмирати на кострищі мужа, З вином в руці, весела та хмільна Іде обнять в огні дружину любу, Хто знає, чи любов, чи просто чад вина Веде її на огнище до шлюбу? О, то було огнистеє вино, Те, що спяняло молодь героїчну! По жилах розливалося воно, Палило кров, до хмелю непривичну. Правдиве "п’яне чоло” з буйних мрій, Святої віри, молодого палу, Та хто б не кинувся від нього в бій З широким розмахом збунтованого валу? Чи сльози, чи квітки від нас належать вам, Підкошені в розцвіті сил герої? Коли б то так судилося і нам Спалити молодість і полягти при зброї! Вячеслав Васьківський. (Дереворит). Viacheslav Vaskivsky. Woodcut. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
