Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
та 1904, ’’Думи і мрії”, 1899, ’’Відгуки”, 1902) відчутні дві сильні паралельні струї, що ніби суперечать собі: тоді як громадська лірика сповнена сили, бадьорос- ти та надії, в інтимній поезії цього ж періоду домі нують самотність, відчай і придушений біль. Пов’яза не воно з важкою особистою долею поетеси, що з юних літ до самої скорої смерти пройшла важкі форми туберкульозу, змушена була шукати полегші у Криму, на Кавказі, в Карпатах та південних країнах — в Італії, Египті, лікуватися у Відні та Берліні. Укра їнська дійсність з її с о ц іа л ь н о ю нуждою та націо нальним поневоленням вимагала активної громад ської та культурної праці, а її дати Леся Українка не була спроможна. Генерація Лесі Українки була знову ж у стадії великої депресії, що поетесу різко дра тувало, викликало в неї почуття погорди і відчаю. Вона пише про свою генерацію: ”Ми паралітики з блискучими очима, / великі духом, силою малі, / орлині крила чуєм за плечима, / самі ж кайданами прикуті до землі. / Ми навіть власної не маєм хати, / усе одкрите в нас тюремним ключарам. / Не нам, обідраним невільникам казати / речення гордоє: ’Мій дім — мій храм!”’. Леся Українка явно терпить у цій атмосфері нарікань та стогонів, де ніхто не може спромогтися на спротив і якусь громадську актив ність. У цій ситуації вона надіється на сильне слово, що повинно стати поважною зброєю людства в боротьбі за краще майбутнє. Тоді, коли ще перша збірка Лесі Українки ”На крилах пісень” (1893) містить низку поезій, друко ваних перед виходом збірки в різних журналах, і які ще стоять під впливом шевченківської музи, опла куючи бездольну Мати-Україну, у дальших поезіях сильнішають все більше мотиви мужности, відваги і закликів до помсти за заподіяну народові кривду. В інтимній ліриці, де переважає сум і почуття самот- ности, густішають образи імпресіоністичного стилю (’’Мов зачарований стоїть Бахчисарай, / шле місяць з неба промені злотисті...”), що згодом стануть сильним струменем в її творчості. Саме в той час і ширився літературний імпресіонізм, якого найвиразнішим пред ставником був данський поет і прозаїк Єне Петер Якобсен, якого Леся Українка і Ольга Кобилянська читали в німецькому перекладі і в своїх листах ділилися враженнями. Згодом Ольга Кобилянська переклала один з його найкращих творів "Тут повинні рожі стояти”. У першій збірці надруковано вже й кредо поетеси Contra spem spero (Без надії сподіваюся) та її славні програмні ’’Досвітні вогні”, зі своєю мажорною за ключною строфою ’’Вставай, хто живий, в кого думка повстала! Година для праці настала!” Вже в наступній збірці ’’Думи і мрії” (1899), що містить низку ліричних циклів (’’Невольничі плачі”, ’’Невільницькі пісні”, ’’Ритми”, ’’Леґенди”) домінує сильний, бадьорий тон. Вона перестає співчувати поневоленим та приниженим, а навпаки — закликає до боротьби та помсти за заподіяні кривди. Тут вперше вона задумується над ролею мистця в су спільстві, уважає, що його завдання не бути пасивним спостерігачем народного лиха, а навпаки — гострим словом заохочувати активно втручатися в боротьбу (’’Поет під час облоги”). Третьою збіркою ’’Відгуки”, що 1902 р. появилася в Чернівцях, Леся Українка започатковує новий період творчости, коли вона тематично починає опрацьовувати людські колізії, що виникають між індивідуальністю та суспільством. Формально вже десь від другої половини 1890-их років Леся Українка переходить від образово-лірич- ної до драматичної поеми, в якій спершу домінує монолог, а згодом все більше місця займає діялог. Саме у драматичній поемі Леся Українка знайде свою адекватну поетичну форму висловлення, яка поведе її до найважчого літературного жанру — драми. Саме в цей час виявилася її геніяльність, в якій їй досі ще ніхто не дорівняв. Черпаючи сюжети для своїх дра матичних поем та драм то з мітології, то з біблійного та античного світів, з середньовіччя та новішої історії, а також клясичної літератури, себто льокалізуючи їх постійно поза Україною, вона вкладає в них дуже сучасну проблематику, яку ідейно і психологічно майстерно охоплювала, при чому віддзеркалювала широку скалю конфліктів активної одиниці в су спільстві. Цей перехід від медитативної до драматичної творчости не був раптовим, він проходив через лірико-епічні поеми, що особливо у збірці ’’Думи і мрії” представлені ’’Леґендами”, які творять тут окре Місто Сочі. Відреставрований будинок, в якому прожи вала Леся Українка. Фото М. Данилюк. Town of Soch. Restored building where Lesia Ukrainka lived.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
