Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
та 1904, ’’Думи і мрії”, 1899, ’’Відгуки”, 1902) відчутні дві сильні паралельні струї, що ніби суперечать собі: тоді як громадська лірика сповнена сили, бадьорос- ти та надії, в інтимній поезії цього ж періоду домі нують самотність, відчай і придушений біль. Пов’яза не воно з важкою особистою долею поетеси, що з юних літ до самої скорої смерти пройшла важкі форми туберкульозу, змушена була шукати полегші у Криму, на Кавказі, в Карпатах та південних країнах — в Італії, Египті, лікуватися у Відні та Берліні. Укра їнська дійсність з її с о ц іа л ь н о ю нуждою та націо нальним поневоленням вимагала активної громад ської та культурної праці, а її дати Леся Українка не була спроможна. Генерація Лесі Українки була знову ж у стадії великої депресії, що поетесу різко дра тувало, викликало в неї почуття погорди і відчаю. Вона пише про свою генерацію: ”Ми паралітики з блискучими очима, / великі духом, силою малі, / орлині крила чуєм за плечима, / самі ж кайданами прикуті до землі. / Ми навіть власної не маєм хати, / усе одкрите в нас тюремним ключарам. / Не нам, обідраним невільникам казати / речення гордоє: ’Мій дім — мій храм!”’. Леся Українка явно терпить у цій атмосфері нарікань та стогонів, де ніхто не може спромогтися на спротив і якусь громадську актив ність. У цій ситуації вона надіється на сильне слово, що повинно стати поважною зброєю людства в боротьбі за краще майбутнє. Тоді, коли ще перша збірка Лесі Українки ”На крилах пісень” (1893) містить низку поезій, друко ваних перед виходом збірки в різних журналах, і які ще стоять під впливом шевченківської музи, опла куючи бездольну Мати-Україну, у дальших поезіях сильнішають все більше мотиви мужности, відваги і закликів до помсти за заподіяну народові кривду. В інтимній ліриці, де переважає сум і почуття самот- ности, густішають образи імпресіоністичного стилю (’’Мов зачарований стоїть Бахчисарай, / шле місяць з неба промені злотисті...”), що згодом стануть сильним струменем в її творчості. Саме в той час і ширився літературний імпресіонізм, якого найвиразнішим пред ставником був данський поет і прозаїк Єне Петер Якобсен, якого Леся Українка і Ольга Кобилянська читали в німецькому перекладі і в своїх листах ділилися враженнями. Згодом Ольга Кобилянська переклала один з його найкращих творів "Тут повинні рожі стояти”. У першій збірці надруковано вже й кредо поетеси Contra spem spero (Без надії сподіваюся) та її славні програмні ’’Досвітні вогні”, зі своєю мажорною за ключною строфою ’’Вставай, хто живий, в кого думка повстала! Година для праці настала!” Вже в наступній збірці ’’Думи і мрії” (1899), що містить низку ліричних циклів (’’Невольничі плачі”, ’’Невільницькі пісні”, ’’Ритми”, ’’Леґенди”) домінує сильний, бадьорий тон. Вона перестає співчувати поневоленим та приниженим, а навпаки — закликає до боротьби та помсти за заподіяні кривди. Тут вперше вона задумується над ролею мистця в су спільстві, уважає, що його завдання не бути пасивним спостерігачем народного лиха, а навпаки — гострим словом заохочувати активно втручатися в боротьбу (’’Поет під час облоги”). Третьою збіркою ’’Відгуки”, що 1902 р. появилася в Чернівцях, Леся Українка започатковує новий період творчости, коли вона тематично починає опрацьовувати людські колізії, що виникають між індивідуальністю та суспільством. Формально вже десь від другої половини 1890-их років Леся Українка переходить від образово-лірич- ної до драматичної поеми, в якій спершу домінує монолог, а згодом все більше місця займає діялог. Саме у драматичній поемі Леся Українка знайде свою адекватну поетичну форму висловлення, яка поведе її до найважчого літературного жанру — драми. Саме в цей час виявилася її геніяльність, в якій їй досі ще ніхто не дорівняв. Черпаючи сюжети для своїх дра матичних поем та драм то з мітології, то з біблійного та античного світів, з середньовіччя та новішої історії, а також клясичної літератури, себто льокалізуючи їх постійно поза Україною, вона вкладає в них дуже сучасну проблематику, яку ідейно і психологічно майстерно охоплювала, при чому віддзеркалювала широку скалю конфліктів активної одиниці в су спільстві. Цей перехід від медитативної до драматичної творчости не був раптовим, він проходив через лірико-епічні поеми, що особливо у збірці ’’Думи і мрії” представлені ’’Леґендами”, які творять тут окре Місто Сочі. Відреставрований будинок, в якому прожи вала Леся Українка. Фото М. Данилюк. Town of Soch. Restored building where Lesia Ukrainka lived.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
