Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ЛАРИСА МОРОЗ Керамічна медапя з України. Ceramic medal from Ukraine. їхали поїздом, який рухався тільки тоді, коли маши ністи дістали пальне, а доїхавши до кінця колишньої Австрійської імперії, мусіли переходити на поїзд колишньої Російської імперії, бо рейки однієї імперії не пасували до коліс другої. Свято соборности таки відбулося, і проф. Чу батий був його свідком, але соборність довго не тривала... Натомість учасники ’’української хвилі”, метою якої було підтвердити подію з-перед 71 року, при були на місця злуки без великих труднощів — на автобусах, поїздах і в особистих автомобілях. Нині і технологія сприяє єдності, не так як тоді, у 1919 році, під час війни, коли поїзди ледве рухалися, а цілої території оновленої України так і не могли об’їхати. А нині? Один з лідерів американської України розповідав, як він їхав на другий з’їзд Руху в жовтні 1990-го через... Дрогобич. Приїхавши до Києва кілька днів скоріше, він подався на захід, відвідав родичів у Дрогобичі, а звідти з дрогобицькими делегатами поїхав на з’їзд автобусом. По дорозі було досить часу заспівати десятки пісень, які він співав ще юнаком, і добре погуторити з новими знайомими. А на з’їзді усі вони зблизилися з братією інших частин Україні і світу. Це — єдність, соборність, про які мріяли наші предки. Пам’ятний рік Божий 1990-ий, той, який почався ’’першим Різдвом”, який приніс чудо "української хвилі”, який відкрив історичні і символічні собори — святу Софію і святого Юра — їх справжнім госпо дарям, який посадив на парляментські крісла де мократично обраних народних депутатів — авторів Деклярації про суверенітет України, який став датою з’їздів лікарів, інженерів, спортовців, поетів, укра їністів і упістів, який нагадав сотням тисяч про козацьку славу на території січей запорізьких, цей пам’ятний рік закінчився появою гідри-реакції. Скажімо собі щиро — усі ми сподівалися, що реакція висуне свою огидну голову, хоч ми хотіли, щоб період евфорії 1990 року тривав якомога довше. Але ця серйозна поява реакції дає нам нагоду протверезитися і перевірити наше становище. Реакція бушує своїми старими методами, але розв’язків на пекучі проблеми дня в неї немає. їй також вже не вдасться закрити гаями сотні спільних могил роз стріляних або викарбувати на них плити з написом "жертви фашистів”. Викопані кістки із точно встано вленою датою смерти жертв лежать у новозбудо- ваних меморіяльних музеях біля спільних могил, тому реакція безсила перед воланням тих кісток і черепів, які навчають нинішні покоління історії. Західні потуги бояться розвалу імперії, хоч і самі не знають, чому вони цього бояться — просто з привички. Крім того у них свої проблеми і вони воліли б не мати додаткових проблем до розв’язування. A luta continual (боротьба триває, як кажуть у Мозамбіку), але нині ми краще до неї приготовані. Нині у нас діє зв’язок: українці у Києві і Москві, Алма-Аті і Альберті, Нью-Йорку і Аделаїді знають себе і пізнають, зустрічаються особисто і говорять телефонами, і висилають собі ’’факси”, і друкуються в періодиці, і організовують спільні з’їзди. Нині ми справді одні. Нині — нарешті — ми з’єднані! A luta continual І "українська хвиля” — триває! ЗЕМЛЯ В НАС ЄДИНА Я спускаюсь з гори, а дзвіниця росте, підніма до небес вічний геній Софії. Золотий її хрест у блакитті цвіте, наче те знамено, у якім всі надії. Храм величний до нас — усіх сущих — доніс і космічний закон, й серце Божого Сина. На майдані його ми у січні зійшлись — нагадать, що земля, як душа, в нас єдина. Україно моя, не сумуй, не журись! Ти ще слова свого на весь світ не сказала, і твій зоряний час ще настане колись — в світлім сяйві вселюдського ідеалу.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
