Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ЛАРИСА МОРОЗ Керамічна медапя з України. Ceramic medal from Ukraine. їхали поїздом, який рухався тільки тоді, коли маши ністи дістали пальне, а доїхавши до кінця колишньої Австрійської імперії, мусіли переходити на поїзд колишньої Російської імперії, бо рейки однієї імперії не пасували до коліс другої. Свято соборности таки відбулося, і проф. Чу батий був його свідком, але соборність довго не тривала... Натомість учасники ’’української хвилі”, метою якої було підтвердити подію з-перед 71 року, при були на місця злуки без великих труднощів — на автобусах, поїздах і в особистих автомобілях. Нині і технологія сприяє єдності, не так як тоді, у 1919 році, під час війни, коли поїзди ледве рухалися, а цілої території оновленої України так і не могли об’їхати. А нині? Один з лідерів американської України розповідав, як він їхав на другий з’їзд Руху в жовтні 1990-го через... Дрогобич. Приїхавши до Києва кілька днів скоріше, він подався на захід, відвідав родичів у Дрогобичі, а звідти з дрогобицькими делегатами поїхав на з’їзд автобусом. По дорозі було досить часу заспівати десятки пісень, які він співав ще юнаком, і добре погуторити з новими знайомими. А на з’їзді усі вони зблизилися з братією інших частин Україні і світу. Це — єдність, соборність, про які мріяли наші предки. Пам’ятний рік Божий 1990-ий, той, який почався ’’першим Різдвом”, який приніс чудо "української хвилі”, який відкрив історичні і символічні собори — святу Софію і святого Юра — їх справжнім госпо дарям, який посадив на парляментські крісла де мократично обраних народних депутатів — авторів Деклярації про суверенітет України, який став датою з’їздів лікарів, інженерів, спортовців, поетів, укра їністів і упістів, який нагадав сотням тисяч про козацьку славу на території січей запорізьких, цей пам’ятний рік закінчився появою гідри-реакції. Скажімо собі щиро — усі ми сподівалися, що реакція висуне свою огидну голову, хоч ми хотіли, щоб період евфорії 1990 року тривав якомога довше. Але ця серйозна поява реакції дає нам нагоду протверезитися і перевірити наше становище. Реакція бушує своїми старими методами, але розв’язків на пекучі проблеми дня в неї немає. їй також вже не вдасться закрити гаями сотні спільних могил роз стріляних або викарбувати на них плити з написом "жертви фашистів”. Викопані кістки із точно встано вленою датою смерти жертв лежать у новозбудо- ваних меморіяльних музеях біля спільних могил, тому реакція безсила перед воланням тих кісток і черепів, які навчають нинішні покоління історії. Західні потуги бояться розвалу імперії, хоч і самі не знають, чому вони цього бояться — просто з привички. Крім того у них свої проблеми і вони воліли б не мати додаткових проблем до розв’язування. A luta continual (боротьба триває, як кажуть у Мозамбіку), але нині ми краще до неї приготовані. Нині у нас діє зв’язок: українці у Києві і Москві, Алма-Аті і Альберті, Нью-Йорку і Аделаїді знають себе і пізнають, зустрічаються особисто і говорять телефонами, і висилають собі ’’факси”, і друкуються в періодиці, і організовують спільні з’їзди. Нині ми справді одні. Нині — нарешті — ми з’єднані! A luta continual І "українська хвиля” — триває! ЗЕМЛЯ В НАС ЄДИНА Я спускаюсь з гори, а дзвіниця росте, підніма до небес вічний геній Софії. Золотий її хрест у блакитті цвіте, наче те знамено, у якім всі надії. Храм величний до нас — усіх сущих — доніс і космічний закон, й серце Божого Сина. На майдані його ми у січні зійшлись — нагадать, що земля, як душа, в нас єдина. Україно моя, не сумуй, не журись! Ти ще слова свого на весь світ не сказала, і твій зоряний час ще настане колись — в світлім сяйві вселюдського ідеалу.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
