Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
С ТЕФА НІЯ ГНА ТЕНКО УКРАЇНСЬКИЙ МУЗЕЙ 203 SECOND AVENUE NEW YORK, NEW YORK 10003 ГОСТІ МУЗЕЮ На запрошення Музею приїхав доктор мистецтво знавства Дмитро Степовик. Співпраця полягатиме в підготовці та опрацюванні монографії про творчість Якова Гніздовського. Одночасно в Музеї він прочитає цикл лекцій з мистецтва. Дмитро Степовик — стар ший науковий працівник Інституту мистецтвознав ства, фолкльору та етнографії ім. М. Рильського АН УРСР, доктор мистецтвознавства. Широковідомі його праці з історії української графіки XVI-XVI11 ст. та болгарського образотворчого мистецтва (здебіль шого це українсько-болгарські мистецькі зв’язки). Ігор Капинець. Ihor Kalynec. Перебуваючи в Нью-Йорку, Ігор та Ірина Калинці (українські поети, політв’язні, а тепер депутати: Ірина Калинець — до Верховної Ради УРСР, Ігор Калинець — до міської Ради) відвідали Музей. Так співпало, що якраз у музеї на виставці ’’Мистецтво афіші в сучасній Україні” експонувалася афіша ’’Вечір поезії і пісні з нагоди 50-річчя поета Ігоря Калинця”. Україн ські культурні діячі жваво цікавилися проблемами Музею. У книзі відгуків залишили запис: ’’Сердечно зворушені скромним, але щирим і чесним дійсно Українським Музеєм в Нью-Йорку. Вдячні за Вашу невтомну працю — вона в основі відродження Укра їни! Ірина Калинець. Ігор Калинець”. Видатний історик українського мистецтва Гри горій Логвин був гостем Музею і прочитав три до повіді з питань українського мистецтва. Теми допо відей були: ’’Розвиток української ікони”, ’’Початки мурованої архітектури: Десятинна церква і св. Софія”, ’’Архітектура й мистецтво українського барокко”. Ім’я Григорія Логвина широковідоме на Україні та за її межами. Він автор монографій з історії давньої української архітектури, монументального та стан кового малярства, книжкової мініятюри, ужитково- декоративного мистецтва, скульптури і дерев’яної народної архітектури. Павло Ковжун. Експібріс. Папір, туш. Ex Libris of Pavlo Kovzhun. НАДБАННЯ МУЗЕЮ Музейні колекції та їх збагачення і доповнення винятковими експонатами — завжди радісна подія. На цей раз неочікувано Музей отримав надзвичайно рідкісні експонати від д-ра Льва Бемка з Гюстону — 21 Гравюру Павла Ковжуна. Ім’я Павла Ковжуна включно до 1986 року було заборонене на Україні. Його ми не зустрінемо ні в ’’Історії українського мистецтва", ні у ’’Словнику художників України”. Вперше це ім’я вийшло ”з підпілля” у 1986 році, коли у Львівській картинній ґалерії експонувалася ви ставка ’’Львівська сецесія”. У 1988 році була органі зована перша виставка його творів. У приватних колекціях на Україні та в музеях збереглось обмаль його праць. Кожна така збірка цього видатного ми стця — величезний вклад у велику справу збереження українського мистецтва. У цій колекції — оформлення обкладинок до книжок: Івана Франка ’’Панські жарти”, ’’Великий шум”, ’’Semper Tiro”, ”Воа Konstriktor", оформлення календарів Літературно-видавничого інституту ’’До бра книжка”, запрошення на відкриття Української мистецької виставки, ряд екслібрисів, серед яких є "Бібліотека митрополита Андрея Шептицького”, шар жі, карикатури. Всі ці твори відносяться до зрілого періоду його творчости 20-30-их років. Деякі з них експонуватимуться на виставці "Мистецтво оформлен ня книги 20-30-их pp.”, яка незабаром відкриється у Музеї. Олена Стефаник подарувала унікальний експо нат — мідьорит Гаффнера кінця XVIII ст. "Загальний вигляд Львова”. Ця ґравюра цікава не лише з точки зору мистецтва мідьориту, але має історичне зна чення: тут зображений княжий Львів та середньовічна його частина у XVIII столітті. Мало збереглось цих ґравюр у Львові, а такий експонат на Заході — величезний вклад до колекції та до заповнення ’’білих плям” в історії українського образотворчого мисте цтва. Бувають інші дарунки, такі, наприклад, як зро била Ярослава Яросевич. Вона подарувала 1,600 дол. на закупку експонатів в пам’ять своїх родичів Івана і Льоні Февронії з Омельських Герасимовичів. На ці кошти Музей купив одяг початку XX ст з західнього Поділля (Борщівський район): жіночу сорочку, об гортку, запаску і кожушок — майже повний комплект жіночого одягу з однієї етнографічної групи, а також дві жіночі сорочки та одну чоловічу.
Page load link
Go to Top