Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
як рятувати український народ. Перед початком Другої світової війни, в 1939 році, Союз Українок зберіг політичну незалежність та соборний характер. Відділи Союзу Українок постали при організаційній допомозі дружин священиків, учительок та міської інтелігенції. Але найважливішу ролю у праці відділів відігравали селянки. Тому то, хоч в половині 1930-их років спроби міжнародної співпраці не мали успіху, хоч всі рухи за мир та міжнародну співпрацю зазнавали поразки, і більшість жіночих організацій перетворювались у допоміжні комітети обмеженої добродійної діяль- ности, на західніх землях України Союз Українок все ж таки досягнув найширшої стадії свого розвитку. Незважаючи на те, що ідеологічні засади, на яких були побудовані демократичні рухи, зокрема ідеї здатности людства до самовдосконалення, прогресу, віри в освіту та виховання, свободи і пацифізму, попадали під обстріл, Союз Українок, який проводив ці кличі в життя, розрісся по галицьких селах, по волинських містах, по всіх осередках, де жили укра їнці. Хоч усюди, навіть в самому демократичному таборі, жіночому рухові не надавали великої ваги, проте в українських громадах жінки відігравали значну громадську, а то і політичну ролю. Незважаючи на те, одначе, яку ролю українки відіграли у своїй громаді, їх праця лишалася непо мічена в описах праці громад. Це звичайно стається тому, що дослідники того часу звертають увагу в першу чергу на національне питання. Вони не доба чають, що для українців, а зокрема для українських селянок, участь в українському національному русі давала надію на економічний та суспільний розвиток. Цілий етос європейської культури ставить наго лос на вищість духовних вартостей над матеріяльни- ми благами. Література націоналізму, закорінена в романтизмі, релігійній екзальтації та в ідеалістичній філософії, подавала письменникам, ораторам та вза галі громадським діячам мову самопосвяти. З тої причини і ми сьогодні часто переочуємо, що модер ний націоналізм сприємливий саме тому, що дає надію на краще завтра — економічне, суспільне і політичне. Союз Українок не лиш подавав програму на краще завтра, але у своїх відділах по селах та містах провадив таку діяльність, яка мала конкретні, хоч часами і малі, позитивні наслідки. Може декому видатись дивним, що саме в Гали чині, і саме в поколінні, в якому ще сильні були і особистості, і впливи греко-католицького українсько го духовенства, зросла найсильніша незалежна світ ська практична жіноча організація. Та насправді з архівних досліджень виникає, що духовенство Укра їни, особливо на її західніх землях, в XIX столітті створило та розвинуло громадські організації. Для духовенства, як для інтелігенції, яка, до речі, ви росла з духовенства, роля жінок, як і чоловіків, не звужувалась до домашнього життя, а повинна була охоплювати працю в церкві та в громаді. Причина розвитку Союзу Українок лежить таки в економіці. Польща після Першої світової війни, після придушення Західньо-Української Народної Респуб ліки та поразки Української Народної Республіки, була бідною державою. Свої обмежені економічні ресурси навряд чи хотіла вона віддати українцям, національній меншості, яка вперто боронила своїх прав і своєї національної гідности. Українцям ніхто не збирався допомагати, і галичани були здані на власні сили. Галицьке село не мало багатої на чорнозем землі. Не мало воно й інших природних багатств. Єдині продукти, які село могло продати за валюту — це яйця та молочні продукти. Ця частина селянської економіки була в жіночих руках. Хоч в Галичині ще в XIX столітті була розвинута кооперація, кооперативи не охопили галицького села. Війна змусила жінок до самостійного провадження господарства. Кооперати вам була потрібна співпраця жінок. Кооперативні товариства були зацікавлені в тому, щоб селяни продавали товар кооперативам, а не приватним крам ницям чи торгівцям. Тому чоловіки не виступали проти жіночих організацій та не насміхались з них, як це часто буває. Навпаки, вони навіть заохочували жінок вступати в жіночі товариства та організовувати їх. Жінки організовувались самі, і твердо боронили незалежности своєї організації. Союз Українок роз горнув практичну діяльність, і тим здобув собі при хильність жінок усієї громади. У сільських гуртках Союзу Українок жінки вибирали свій провід. Вони розділювали поміж членів завдання здобути потрібні знання, щоб поліпшити свою працю у ділянці про вадження господарства, птахівництва, молочарства, охорону здоров’я та запровадження нових форм го родництва. Гурток Союзу Українок часто спільно купував машинки для домашнього господарства, як от м’ясорубки та різні баняки, на яких селянки вивча ли більш складні способи куховарства. Вміння варити складні страви приносили грошову користь, бо така жінка могла легше знайти працю в місті. Частіше гурток спільно купував термометр та різні ліки, по трібні особливо в місцевостях, де не було на місці лікарської опіки. Союз Українок організовував курси куховарства, крою та шиття. Жінки творили свої ко оперативи, а згодом розгорнули сітку різних курсів. В першу чергу, Союз Українок виховував в своїх членів віру у власні сили. Дрібною працею в гуртках Союз демонстрував, що кожне село може поліпшити життя своїх родин. Створивши сильні та самостійні сільські клітини, Союз Українок влаштовував окруж ні з’їзди та створив сильну центральну організацію. Жінки організовували дитячі ясла, гуртожитки для учнів середніх шкіл, дешеві кухні по містах, від починкові табори для бідніших дітей, медичні та юридичні консультації й різні курси практичних наук. Та головним досягненням Союзу Українок було зро зуміння важливости політичної праці та політичної ролі жінок. На сходинах, з’їздах, вічах, на окремо ’НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛЮТИЙ 1991 5
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
