Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ЛЕСЯ УКРАЇНКА ПОВОРІТ Країно рідная! ох, ти далека мріє! До тебе все летять мої думки, їм страшно й радісно, якась надія мріє... Так з вирію в свій край летять пташки. Чи не здається їм, що принесуть з собою Новії, ще не співані пісні, Що в краю темному, сповитому журбою Блиснуть пісні, мов блискавки ясні. Се вже було колись... Се вже не раз бувало: Я на чужому йшла шукать надій — Як в рідній стороні мені їх бракувало — І обновлення силі молодій. Я марила весь час про вороття хвилину Серед чужого, іншого життя, — Та завжди першую колючую тернину Приносила хвилина вороття. Холодний зброї блиск, от перше привітання, Кордонні вартові непривітні... ”Чи ми вертаємось, чи йдемо на вигнання?” Питалися мої думки й пісні. Мене знов обступала тісна, щільна Неволі рідної знайомая стіна І кожна думка там, що народилась вільна, Враз блідла, мов невільниця сумна. Там ангел помсти злий, суворий дух темниці, Проймав мене знов зором огневим, І мрії чистії, мої гірські орлиці, Геть розганяв мечем своїм кривим. Спотворено тоді пісні мої бреніли, Оті нові, неспівані пісні: Стурбовано думки крилами тріпотіли, Мов над огнем метелики нічні. Не раз було мені так прикро, непривітно, Як у безлистім гаю під дощем, Мов у глухую ніч і жаско й неохвітно, І серце знов заходилось плачем. Тоді мені ота далекая чужина Здавалась краєм вічної весни. Так перелітная приборкана пташина Про вирій смутно марить восени. 5 /V I, 1899. божництва, у якій би високій та досконалій формі воно не виражалося. В оспівуванні природи (згадаймо чудовий вірш ’’Красо України, Подолля”) і в трактуванні подій (поеми, драматичні твори) відчувається присутність Бога як Творця земної краси, Творця могутньої жит тєдайної сили, яка протистоїть космічному злу. При мітивне думання, що коли не пишеться прямо про Церкву і релігію, то це вже атеїзм, спростовується кожним рядком поезії Лесі Українки. Це є поезія високого духу, створювана надхненням. Християн ський поклик поезії Лесі Українки сприймається на філософічному рівні, а не на рівні прямих деклярацій на теми Біблії чи цитувань з неї. Образ пітьми, який неодноразово повторюється в її поезії, асоціюється зі злом. Віра у слово як у зброю, меч, ’’твердую крицю” також нагадує нам учення Ісуса Христа про Слово-Логос, як про ”меч духовний”. Контрасні зіста влення образів, понять, картин, якими повняться її історичні поеми і драми (про Роберта Брюса, Дон Жуана тощо) аналогічні контрастам пророцьких книг Старого Заповіту. Драма-феєрія ’’Лісова пісня” за чисто зовнішніми прикметами відображає начебто світ язичницьких вірувань з привидами, лісовиками, водяними тощо. Проте філософічна ідея цього твору є глибоко християнською. Драма образом Мавки стверджує першість духу, велич любови, поглинення смерти перемогою. Леся Українка могла брати лі тературну основу з історії, з побуту, з казки, але робити з цієї основи чисто хоистиянську моральну ідею. З багатьох засобів, якими користувалася Леся Українка у своїй літературній творчості, найбільше впадає в око контраст. Цим засобом поетеса най краще ставила перед читачем проблему вибору: добра і зла, світла й темряви. Геніяльність поетеси полягає в тому, що вона не нав’язувала вибору, а підносила на п’єдесталь волю людини, яка наодинці зі своєю совістю мусить той вибір зробити. Між її контрастами проходять численні перехідні ’’півтони”, які дають великий простір для вияву людської волі. Як і поетеса стародавнього світу Сафо, вона поляри зувала складний світ людської душі ніжно і тонко. Наша Сафо, наша Леся своєю літературною творчістю, пройнятою ідеями людської гідности, досконалою мовою й образними засобами проде монструвала перед усім світом висоту інтелектуаль ного і душевного рівня української жінки. ’’НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛЮТИЙ 1991 З
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
